FUTURE PSYCHOLOGISTS’ DISPOSITIONAL PREDICTORS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING UNDER MARTIAL LAW

Abstract

The dispositional determination of the person’s psychological well-being in the context of emergencies was the focus of the article’s empirical investigation and theoretical justification. The purpose of the study was to clarify how, under martial law, the Big Five traits and the elements of a person’s psychological well-being correlate to one another. Methods: testing using M. Klimanska & I. Haletska’s (2019) Ukrainian adaptation of the short, five-factor TIPI-UKR questionnaire, S. Karskanova’s (2011) adaptation of “Scale of psychological well-being” by К. Ryff; survey; as well as descriptive statistics, factor analyses, correlation analyses, and structural interpretation of the data. Results. The empirical study’s entire sample comprised 48 female first-year Psychology students (the first group), 40 of them (83.3%, the second group) were extremely severely affected by the full-scale Russian invasion. In contrast to the second group, where the correlation was weaker and insufficient, extroversion was generally found to have a strong positive relationship with all aspects of psychological well-being. Yet, among the members of the second group, the value of openness to new experiences and a slightly lower level of conscientiousness was increasing. The Big Five traits’ factor analysis demonstrated the existence of integral personal dispositions that accounted for 64.55% of the variance in the factors affecting psychological well-being. Stability, which was a combination of conscientiousness, agreeableness, and emotional stability, was connected to an individual’s ability to transcend their own values, while plasticity, which was a combination of extroversion and openness to new experiences, was connected to the operational and instrumental equipment of the disposition. Conclusions. Extroversion and openness to new experiences (the general factor “plasticity”), which under the influence of chronic stress led to the structural restructuring of the individual’s adaptive resources, have been shown to be the most significant predictors of the psychological well-being of future psychologists in the conditions of martial law. присвячено емпіричному дослідженню й теоретичному обґрунтуванню диспозиційної детермінації психологічного благополуччя особи- стості в контексті надзвичайних ситуацій. Мета дослідження полягала в експлікації зв’язку між рисами Великої п’ятірки та складниками пси- хологічного благополуччя особистості в умовах воєнного стану. Методи: тестування за допомо- гою української адаптації короткого п’ятифак- торного опитувальника TIPI-UKR М. Кліманської та І. Галецької (2019), опитувальника “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф в адаптації С. Карсканової (2011); анкетування; описова статистика, кореляційний та факторний аналізи; структурна інтерпретація даних. Результати. Загальну вибірку емпіричного дослідження склали 48 студенток першого курсу спеціальності “Психологія” (перша група), з яких на 40 осіб (83.3%, друга група) особливо негативно вплинуло повномасштабне російське вторгнення. Назагал підтверджено значущий позитивний зв’язок екстраверсії зі всіма складниками психологічного благополуччя, тоді як у другій групі він ослаблений та неповний. Натомість значення відкритості досвіду та дещо менше добросовісності у представниць другої групи зростає. Факторний аналіз рис Великої п’ятірки засвід- чив існування інтегральних особистісних диспозицій, що пояснюють 64.55% дисперсії змінних, котрі впливають на психологічне благополуччя, з яких стабільність (поєднання добросовісності, дружелюбності й емоційної стабільності) пов’язана з цін- нісно-цільовим трансцендуванням особистості, а пластичність (поєднання екстраверсії з відкри- тістю досвіду) – з її інструментально-операційним оснащенням. Висновки. Доведено, що найвагомішими предикторами психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану є екстраверсія та відкритість досвіду (генеральний фактор “пластичність”), які зумовлюють структурну перебудову адаптаційних ресурсів особистості під впливом хронічного стресу. Ключові слова: