GIFTEDNESS AS ASYNCHRONOUS DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS

Abstract

The research purpose is to clarify the features of asynchronous development of gifted children with psychophysical disorders that will be a substantial argument for shaping a differentiated approach to teaching such children amidst inclusion. Methodology and methods. It is substantiated that the methodological provision is the interpretation of the phenomenon of giftedness as asynchronous development, which stipulates special needs and provides for the creation of conditions for their satisfaction. It was applied a retrospective analysis, generalization and systematization of the scientific literature on the relevant problem; participation observation using the observation protocol and the author’s survey. The study participants are inclusive classes with talented and gifted children with special educational needs (n=100) and teachers (n=25) who maintain the organization of an inclusive space and conduct classes with such students. Results. It was defined the features of asynchronous development of gifted children with special needs, as follows: specifics of motivational, cognitive and social components, involving the deficiency of cognitive and adaptive skills, breach of socially acceptable norms, limited communication, etc. An experimental model of giftedness research, which contains the features of a gifted person at four levels: psychophysiological, psychological, socio-psychological and pedagogical, was elaborated. Conclusions. The main issues which need urgent addressing were summarized, including adherence to the principle of the best interests of gifted children with special needs and the application of a comprehensive approach to ensure their right to access to high-quality educational and social services. Emphasis was placed on the development of teaching & learning materials for alternative forms of education and the upbringing of gifted children. Метою дослідження є з’ясування особливостей асинхронного розвитку обдарованих дітей, які мають певні психофізичні порушення, що складе важливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феномену обдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умов для їх задоволення. Застосовано ретроспективне аналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включене спостереження за респондентами з застосуванням протоколу спостереження, авторське анкетування. Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливими освітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), які забезпечують організацію інклюзивного простору та проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливості мотиваційної, когнітивної та соціальної складових, зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розроблено експериментальну модель дослідження проблеми обдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіоло- гічному, психологічному, соціально-психологічному та педагогічному. Висновки. Узагальнено основні питання, які потребують нагального вирішення, зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребами та застосування комплексного підходу з метою забезпечення їхнього права на доступ до якісних освітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу на розробці навчально-методичного забезпечення альтернативних форм навчання і виховання таких дітей.