STRUCTURAL AND DYNAMIC PECULIARITIES OF THE SENSE OF OWNERSHIP EXPERIENCING DURING THE COVID-19 PANDEMIC QUARANTINE

Abstract

The article contains the results of empirical study of structural-dynamic peculiarities of the sense of ownership experiencing under the conditions of COVID-19 quarantine restrictions, which aimed at identifying and comparison of the peculiarities of how individuals experience a sense of ownership towards various property targets during the quarantine restrictions and after some time of the restriction lifting. The paper also addressed the identification of such structural-dynamic peculiarities in terms of age and gender of the respondents. There was also an attempt to find the connection between the manifestation of the sense of ownership during the quarantine in various domains and the level of psychological wellbeing of the population. The research method was based on a two-phase online survey: 1) May 2020 (the period of increased quarantine restrictions and aggravation of psychological experiences in humans); 2) July 2020 (a month after the restrictions had decreased) among 363 individuals, 41.8% male and 58.2% female. The questionnaire included open questions, as well as metric scales that related to the peculiarities of the sense of ownership experiencing during the quarantine, and standardized Psychological Wellbeing Scale. The desire to own a vehicle was the primary one, especially among females, which related to substantially low rate of females who owned a car. In addition, the findings indicate that another primary concern was to possess enough funds and financial ‘safety bag’ to have opportunities to overcome the uneasy period together with the risk to lose job or income. In order to find other resources for stabilization and safety, the attention of the population was refocused at the targets of ownership which they still were able to control, including body care and physical exercises, work or learning area management, creation and personalization of leisure environment and solitude. In addition, there was a rethinking of the value of costly things that lost their actuality and meaningfulness, as well as social contacts, including close people, the meaningfulness has substantially increased and stayed at the same level even after the quarantine restrictions had been lifted. It can be observed that unstable periods in society, such as pandemic and quarantine restrictions, create conditions for restructuring of the basic sense of personality safety. Представлено результати емпіричного дослідження структурно-динамічних особливостей проживання почуття власності в умовах карантинних обмежень в період пандемії COVID-19, що передбачало визначення і порівняння особливостей переживання почуття власності щодо різних об’єктів власності під час карантинних обмежень та через деякий час після зняття таких обмежень; визначення таких структурно-динамічних особливості залежно від статі та віку опитаних; та виявлення зв’язків між проявом почуття власності під час карантину в різних сферах з рівнем психологічного благополуччя населення. Було проведено онлайн опитування у 2 етапи: 1) травень 2020 р. (період посиленого карантину і загострення психологічних переживань людей); 2) липень 2020 р. (через місяць півтора після послаблення карантину) серед 363 осіб, 41.8% чоловіків і 58.2% жінок. Питальник містив як відкриті питання, так і метричні шкали, пов’язані з особливостями проживання почуття власності під час карантину, а також стандартизовану “Шкалу психологічного благополуччя”. Найбільше в період карантинних обмежень актуалізованим було бажання мати власний засіб пересування, особливо серед жінок, що пов’язано зі значно меншою кількістю жінок, що володіють автомобілем, а також потреба у достатній сумі грошей і фінансовій подушці безпеки для можливості переживання надзвичайної ситуації і можливої чи реальної втрати роботи чи прибутку. У пошуку інших ресурсів стабілізації і захисту увага населення була перефокусована на об’єкти власності, щодо яких залишилася можливість контролю, зокрема догляд за тілом і фізичні навантаження, організація власного робочого чи навчального місця, створення і персоналізація простору для відпочинку та усамітнення. Відбулося переосмислення цінності коштовних речей, які втратили свою актуальність і значущість, та соціальних контактів, зокрема з близькими людьми, цінність яких суттєво зросла і залишилася на такому ж рівні вже й після завершення карантинних обмежень. Показано, що нестабільні періоди в суспільстві, такими як є пандемія і карантинні обмеження, зумовлюють переструктурування базових основ відчуття безпеки особистості.