RESULTS OF APPROBATION OF THE PROGRAM FOR THE DEVELOPMENT OF ACTIVE IMAGINATION AND ITS BUILDING IN ADOLESCENTS

Abstract

Active imagination is a kind of dialogue that a person conducts with different parts of “ego”. The article has expressed the need to introduce a comprehensive program for the development of active imagination and its constellations in adolescents. The purpose of the article is to elaborate a model for imagination development, particularly active, in adolescents; to justify the comprehensive program for the development of adolescents’ imagination at the psychological level using pedagogical methods and to approbate the comprehensive program in the educational space. Research methods: “The achievement motive” (modified by M. Mahomed-Eminova), “Diagnostics of personal creativity” (O. Tunik), “Diagnostics of non-verbal creativity” (a short form of the Torrance Test adapted by A. Voronina), “Diagnostics of linguistic-cognitive creativity” (T. Halkina, L. Aleksieieva). Results. Upon indicators of achievement motivation of adolescents, there is a prevalence of the motive to avoid failures that indicates their low self-esteem, a lack of confidence and organization etc. Most respondents have also shown average and below average levels of the development of non-verbal and verbal-cognitive creativity. The research has established that personal creativity is at the average development level, which is manifested in curiosity, the ability to imagine and complicity of thinking. An indicator of risk tolerance is at a low level given respondents’ tender age and adolescent crisis. Underdeveloped creative component of active imagination leads to the loss of further productivity of an adolescent and his becoming as a whole. Conclusions. Indicators of the ascertaining stage of the study have confirmed the undeveloped active imagination of adolescents and its main constellations that prompts the implementation of the program of psychological influence on the development of imagination. Post-formative actions have proved the availability of positive dynamics in the development of active imagination and its main components at a statistically significant level. This is a key proof of the effectiveness of the author’s comprehensive program that approves its introduction in the psychological and pedagogical process of interaction between adolescents and grown-ups. Активна уява – це свого роду діалог, який проводить особистість з різними частинами власного “Я”. У статті розкрито необхідність впровадження комплексної програми розвитку активної уяви та її консталяцій у підлітків. Мета дослідження: розробка моделі розвитку уяви, зокрема активної в представників підліткового віку; обґрунтування комплексної програми розвитку уяви підлітків на психологічному рівні з використанням педагогічних методів та апробація комплексної програми в освітньому просторі. Методи дослідження: “Мотивація досягнення” (модифікація М. Магомед-Емінова), “Діагностика особистісної креативності” (О. Тунік), “Діагностика невербальної креативності” (короткий варіант тесту Е. Торренса, адаптація А. Вороніна), “Діагностика мовленнєво-мисленнєвої креативності” (Т. Галкіної, Л. Алексєєвої). Результати. За показником мотивації досягнення в підлітків переважає мотивація уникнення невдач, а це засвідчує їх низьку самооцінку, невпевненість, неорганізованість тощо. Також у значної частини респондентів виявлено середній та нижчий за середній рівні розвитку невербальної та вербально-мислиннєвої креативності. Встановлено, що особистісна креативність перебуває на середньому рівні розвитку, що виражається в допитливості, здатності уявляти та складності мислення. Показник готовності ризикувати також перебуває на низькому рівні, зважаючи на юний вік оптантів та наявність підліткової кризи. А недостатньо розвинена творча складова активної уяви обумовлює зниження подальшої продуктивності молодої людини і її подальшого становлення загалом. Висновки. Показники констатувального етапу дослідження засвідчили недостатній рівень розвитку активної уяви підлітків та її провідних консталяцій, що слугувало причиною впровадження програми психологічного впливу на розвиток уяви загалом. Як засвідчили постформувальні заходи, наявність позитивної динаміки щодо розвитку активної уяви та її провідних компонентів на статистично значущому рівні у представників експериментальної групи. Це є головним доказом ефективності запропонованої нами комплексної програми і уможливлює її впровадження в психолого-педагогічний процес взаємодії між підлітками та дорослими.