DSpace Repository

Участь держави в космічній діяльності: правові підходи та наслідки

Show simple item record

dc.contributor.author Риженко, І. М.
dc.contributor.author Галаган, О. Я.
dc.contributor.author Ryzhenko, I.
dc.contributor.author Halahan, O.
dc.date.accessioned 2019-06-25T08:42:25Z
dc.date.available 2019-06-25T08:42:25Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.uri http://eKhSUIR.kspu.edu/handle/123456789/8883
dc.description Риженко, І. М. Участь держави в космічній діяльності : правові підходи та наслідки / І. М. Риженко, О. Я. Галаган // Advanced Space Law Volume 2 Kyiv, 2018 International Society of Philosophy and Cosmology: http://www.bazaluk.org/ Research Institute of Public Law http://sipl.com.ua/ uk_UA
dc.description.abstract Еволюція: у статті здійснюється аналіз норм міжнародного права, що відносяться до відповідальності держави та інших суб’єктів міжнародного права під час здійснення таких видів космічної діяльності як дистанційне зондування Землі із космосу, забезпечення супутникового мовлення, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, використання ядерних джерел енергії у космічному просторі. Досліджуються питання міжнародної правосуб’єктності держави у реалізації прикладних видів космічної діяльності, розглядаються такі форми міжнародно-правової відповідальності держави як політична і матеріальна. Особливу увагу в статті приділено новому етапу розвитку космічних технологій. У цьому зв’язку в загальному вигляді аналізуються національні законодавства деяких космічних країн, які регулюють питання освоєння космосу як для потреб науки, так і для потреб національної оборони цих країн. У дослідженні розвивається ідея свободи космосу, яка не може слугувати підставою для ведення діяльності, що має на меті порушення принципу поваги державного суверенітету, адже під час використання супутників можуть зачіпатися суверенні права і законні інтереси інших держав. Розглядається питання поєднання принципу свободи космічної діяльності із принципом суверенітету держав над своєю територією, зокрема над природними ресурсами. При цьому визначається, що ДЗЗ чужої території є порушенням принципу суверенітету країн, і особливо може мати негативні наслідки для країн, що розвиваються. Аналіз космічного законодавства ряду країн дає можливість зробити висновок, що існуючий стан із правовою регламентацією міжнародно-правової відповідальності країн за наслідками космічної діяльності, найчастіше визначається можливостями і бажанням країн розширювати власну космічну діяльність, та бажанням підтримувати приватних підприємств та їх бізнесу, пов’язаного з космічною діяльністю. Таке дослідження сприятиме розробці систематичного підходу до міжнародно-правового регулювання діяльності держав у сфері оформлення оренди космічної станції за зразком договору оренди офісу, космічного туризму, видобутку на астероїда тощо. uk_UA
dc.subject міжнародна правосуб’єктність держави uk_UA
dc.subject відповідальність uk_UA
dc.subject прикладні види космічної діяльності uk_UA
dc.subject відшкодування збитків uk_UA
dc.subject дистанційне зондування Землі uk_UA
dc.subject ядерні джерела енергії uk_UA
dc.subject супутникові технології uk_UA
dc.subject геостаціонарна орбіта uk_UA
dc.subject право власності на небесні тіла uk_UA
dc.subject Угода про відкритий космос uk_UA
dc.title Участь держави в космічній діяльності: правові підходи та наслідки uk_UA
dc.title.alternative State Participation in Space Activities: Some Legal Approaches and Implications uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • Історико-юридичний факультет
    Кафедра галузевого права. Кафедра публічного та міжнародного права і правоохоронної діяльності. Кафедра історії та теорії права і держави.

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account