DSpace Repository

ДОСВІД СТВОРЕННЯ Й АПРОБАЦІЇ МЕТОДИКИ «РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ» («РСО»)

Show simple item record

dc.contributor.author Попович, І. С.
dc.date.accessioned 2017-07-17T11:28:54Z
dc.date.available 2017-07-17T11:28:54Z
dc.date.issued 2017
dc.identifier.uri http://eKhSUIR.kspu.edu/handle/123456789/3300
dc.description Попович, І. С. Досвід створення й апробації методики «Рівень соціальних очікувань» («РСО») / І. С. Попович // Психологічні перспективи : зб. наук. праць Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки, Ін-ту соціальної і політичної психології НАПН України / за наук. ред. : М. М. Слюсаревського, Л. В. Засєкіної. – Луцьк : СНУ ім. Лесі Українки, 2017. – Вип. 29. − С. 208–221. uk_UA
dc.description.abstract У статті описано авторську методику діагностики рівня соціальних очікувань особистості. Останні розглядаються як унікальне соціально-психологічне утворення, що виступає процесом психічної регуляції поведінки, психічним станом, володіє низкою властивостей; здатне через психологічні механізми та функції здійснювати регуляцію соціальної поведінки; виступає важливою складовою цілепокладання; наділяє особистість здатністю конструювати соціальну реальність. Описано алгоритм створення авторського опитувальника «РСО» (рівень соціальних очікувань), котрий містить 14 завдань, які відтворюють такі структурні складові досліджуваного феномену: соціально-психологічних особливостей обізнаності особистості про передбачуваний перебіг подій, соціально-психологічних особливостей ставлення особистості до учасників міжособистісної взаємодії та соціально-психологічних особливостей регуляції особистістю своєї поведінки. Наведено результати надійності та валідності методики, які дали змогу розглядати її як перспективний психоекспериментальний інструмент дослідження психологічних вимірів соціальних очікувань особистості. Наведено результати емпіричного дослідження двох етапів апробації опитувальника рівня соціальних очікувань особистості: перший етап n=141 (кінець 2015 р.); другий етап n=434 (початок 2016 р.). Випробуваних другого етапу апробації об’єднано у три групи вибірок: учасники «Школи лідера» (n=12), співробітники HR-структури (n=10) і студенти ХДУ (n=112) – перша група вибірок; друга група: учнівська вибірка, що складалася з п’яти навчальних груп ДНЗ «Херсонський суднобудівний ліцей» (n=117), вибірка водіїв-експедиторів та водіїв-далекобійників транспортного відділу ТОВ «ПМК-19» (n=41), і вибірка вантажників логістичної структури ТОВ «Максі Трейд» (n=64); третя група – три клінічні вибірки: алкозалежні (n=19), наркозалежні (n=17) і хворі з психічними розладами (n=42). Здійснено валідизацію, визначено конвергентну і дискримінантну валідність, застосовано метод відомих груп, визначено психодіагностичні характеристики опитувальника. В статье описано авторскую методику диагностики уровня социальных ожиданий личности. Последние рассматриваются как уникальное социально-психологическое образование, выступает процессом психической регуляции поведения, психическим состоянием, обладает рядом свойств; способно через психологические механизмы и функции осуществлять регуляцию социального поведения; выступает важной составляющей целеполагания; наделяет личность способностью конструировать социальную реальность. Описан алгоритм создания авторского опросника «УСО» (уровень социальных ожиданий), который содержит 14 заданий, которые воспроизводят такие структурные составляющие исследуемого феномена: социально-психологических особенностей осведомленности личности о предполагаемом ходе событий, социально-психологических особенностей отношения личности к участникам межличностного взаимодействия и социально психологических особенностей регуляции личностью своего поведения. Приведены результаты надежности и валидности методики, которые позволили рассматривать ее как перспективный психоэкспериментальный инструмент исследования психологических измерений социальных ожиданий личности. Приведены результаты эмпирического исследования двух этапов апробации опросника уровня социальных ожиданий личности: первый этап n=141 (конец 2015); второй этап n=434 (начало 2016). Испытуемые второго этапа апробации объединены в три группы выборок: участники «Школы лидера» (n=12), сотрудники HR-структуры (n=10) и студенты ХГУ (n=112) – первая группа выборок; вторая группа: выборка учащихся, состоящая из пяти учебных групп: ГУЗ «Херсонский судостроительный лицей» (n=117), выборка водителей-экспедиторов и водителей-дальнобойщиков транспортного отдела ООО «ПМК-19» (n=41), и выборка грузчиков логистической структуры ООО «Макси Трейд» (n=64); третья группа – три клинические выборки: алкозависимые (n=19), наркозависимые (n=17) и больные с психическими расстройствами (n=42). Осуществлено валидизацию, определены конвергентные и дискриминантные валидности, применен метод известных групп, определены психодиагностические характеристики опросника. The article describes the author's method of diagnosing the level of social expectations of the individual. The latter are considered as a unique social and psychological formation, that serves as a psychological process of the regulation of behavior, mental state, has a number of properties; capable to carry out the regulation of social behaviour through psychological mechanisms and functions; it serves as an important component of goal-setting; it gives a person the ability to construct social reality. It is described an algorithm of the creation of the author’s questionnaire «LSE» (level of social expectations), which contains 14 tasks that reproduce such structural components of the studied phenomenon as the socio-psychological characteristics of the awareness of a person of a predictable course of events, social and psychological characteristics of the relationship of the individual towards the participants of interpersonal interaction and socio-psychological characteristics of the regulation of behaviour by the individual. There are mentioned the results of reliability and validity of the methodology that allowed to consider it as a promising research tool and psycho-experimental instrument of the study of the dimensions of social expectations of an individual. The results of an empirical study of the two stages of testing the questionnaire level of social expectations of a person are given: the first phase n=141 (end of 2015); the second phase n=434 (beginning of 2016). The subjects of the second phase of testing were grouped into three samples: the participants «Leadership School» (n=12), members of HR-structure (n=10) and students of KSU (n=112) – the first group of samples; the second group: the sample of students, consisted of five study groups «Kherson Shipyard Lyceum» (n=117), the sample of delivery drivers and long-distance truck drivers of transport department LTD «MMC-19» (n=41) and sample of loaders of logistic structure LTD «Maxi Trade» (n=64); the third group – three clinical samples: alcoholics (n=19), drug users (n=17) and patients with mental disorders (n=42). It is implemented a validation of defined convergent and discriminant validity, it is applied a method of known groups, it is identified psychodiagnostic characteristics of the questionnaire. uk_UA
dc.subject рівень соціальних очікувань uk_UA
dc.subject очікування особистості uk_UA
dc.subject апробація uk_UA
dc.subject методика uk_UA
dc.subject надійність uk_UA
dc.subject валидность uk_UA
dc.subject уровень социальных ожиданий uk_UA
dc.subject ожидания личности uk_UA
dc.subject апробация uk_UA
dc.subject методика uk_UA
dc.subject надежность uk_UA
dc.subject валидность uk_UA
dc.subject level of social expectations uk_UA
dc.subject expectation of personality uk_UA
dc.subject personality testing uk_UA
dc.subject methodology uk_UA
dc.subject reliability uk_UA
dc.subject validity uk_UA
dc.title ДОСВІД СТВОРЕННЯ Й АПРОБАЦІЇ МЕТОДИКИ «РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ» («РСО») uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account