КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ

Abstract

Мета статті – здійснення структурно-системного аналізу концептуальних основ формування в старшокласників екологічної компетентності в умовах подолання екологічних наслідків війни. Досягнення поставленої мети забезпечено використанням таких методів: теоретичних – теоретичного аналізу й узагальнення літературних джерел; порівняння, класифікації, узагальнення; дедуктивного, індуктивного; системного, формалізації; ідеалізації та педагогічного моделювання; емпіричних – педагогічного спостереження , узагальнення педагогічного досвіду. Результати. Основа дослідження репрезентована концептуальними положеннями щодо розуміння екологічної освіти як порівняно нової галузі педагогічної теорії і практики, в основі якої реалізація принципових загальних дидактичних положень: системності й систематичності, наступності й неперервності, гуманізації та науковості, що пов’язані з інтегральною функцією предметів навчальних планів освітніх закладів. Визначено потребу в урахуванні для результативного формування екологічної компетентності в старшокласників кількох ключових концепцій: інтеграції екологічних знань у навчальні програми, розвитку критичного мислення й активної громадянської позиції, виховання екологічної культури й відповідальності. Розроблено та впроваджено для ефективної реалізації означених концептуальних основ відпо- відні методичні підходи: активні методи навчання – інтерактивні лекції, семінари, майстер-класи, рольові ігри; використання цифрових технологій – створення та використання електронних навчальних ресурсів, віртуальних лабораторій, екологів; співпраця з громадськими організаціями – залучення учнів старших класів до екологічних ініціатив і проєктів, що реалізуються неформальними громадськими організаціями. Висновки. Визначено шляхи формування екологічної компетентності старшокласників у контексті подолання екологічних наслідків війни: розроблення орієнтовного змісту безперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій молоді; створення відповідної навчально-матеріальної бази в закладах освіти, формування мотивів відповідального ставлення до природи, підвищення вимог до екологічної компетентності старшокласників, удосконалення форм і методів екологічного виховання, активний розвиток неформальної екологічної освіти, упровадження принципів збалансованого розвитку в освіту та виховання, застосування результатів екологічних досліджень у місцевому самоврядуванні, виховання високого рівня екологічної культури у старшокласників. 4 СЕКЦІЯ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВИХОВАННЯ УДК 373.5.016:502/504-047.22] DOI КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В СТАРШОКЛАСНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ Толочко Світлана Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України tolochkosvitlana331@gmail.com, orcid.org/0000-0002-9262-2311 Мета статті – здійснення структурно-системного аналізу концептуальних основ формування в стар- шокласників екологічної компетентності в умовах подолання екологічних наслідків війни. Досягнення поставленої мети забезпечено використанням таких методів: теоретичних – теоретичного аналізу й уза- гальнення літературних джерел; порівняння, класифікації, узагальнення; дедуктивного, індуктивного; системного, формалізації; ідеалізації та педагогічного моделювання; емпіричних – педагогічного спо- стереження, узагальнення педагогічного досвіду. Результати. Основа дослідження репрезентована концептуальними положеннями щодо розуміння екологічної освіти як порівняно нової галузі педагогічної теорії і практики, в основі якої реалізація прин- ципових загальних дидактичних положень: системності й систематичності, наступності й неперервності, гуманізації та науковості, що пов’язані з інтегральною функцією предметів навчальних планів освітніх закладів. Визначено потребу в урахуванні для результативного формування екологічної компетентності в старшокласників кількох ключових концепцій: інтеграції екологічних знань у навчальні програми, роз- витку критичного мислення й активної громадянської позиції, виховання екологічної культури й відпові- дальності. Розроблено та впроваджено для ефективної реалізації означених концептуальних основ відпо- відні методичні підходи: активні методи навчання – інтерактивні лекції, семінари, майстер-класи, рольові ігри; використання цифрових технологій – створення та використання електронних навчальних ресурсів, віртуальних лабораторій, екологів; співпраця з громадськими організаціями – залучення учнів старших класів до екологічних ініціатив і проєктів, що реалізуються неформальними громадськими організаціями. Висновки. Визначено шляхи формування екологічної компетентності старшокласників у контек- сті подолання екологічних наслідків війни: розроблення орієнтовного змісту безперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій молоді; створення відповідної навчально-матеріальної бази в закладах освіти, формування мотивів відповідального ставлення до природи, підвищення вимог до екологіч- ної компетентності старшокласників, удосконалення форм і методів екологічного виховання, активний розвиток неформальної екологічної освіти, упровадження принципів збалансованого розвитку в освіту та виховання, застосування результатів екологічних досліджень у місцевому самоврядуванні, вихован- ня високого рівня екологічної культури у старшокласників. Ключові слова: екологічна компетентність, учні старших класів, екологічні проблеми, ключові концепції. CONCEPTUAL BASIS OF FORMATION OF SENIOR STUDENTS’ ENVIRONMENTAL COMPETENCE IN TERMS OF OVERCOMING ENVIRONMENTAL CONSEQUENCES OF THE WAR Tolochko Svitlana Viktorivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, chief researcher of the laboratory of extracurricular education, Institute of Problems on Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine tolochkosvitlana331@gmail.com orcid.org/0000-0002-9262-2311 The purpose of the article is to carry out a structural and systemic analysis of conceptual foundations of formation senior students’ environmental competence in the context of overcoming environmental consequences of the war. To achieve this goal, the following methods were applied: theoretical: theoretical analysis and generalization of literary sources; comparison, classification, generalization; deductive, inductive; systemic, formalization; idealization and pedagogical modeling; empirical: pedagogical observation, generalization of pedagogical experience. Results. The study is based on conceptual provisions, the essence of which is to understand environmental education as a relatively new field of pedagogical theory and practice, the purpose of which is to ensure implementation of fundamental general didactic provisions: consistency and systematic, continuity and continuity, humanization and scientism, which strengthens integral function of subjects in educational institutions. Necessity of taking into account for the effective formation of senior students’ environmental competence several key concepts: integration of environmental knowledge into curricula, development of critical thinking and active citizenship, education of environmental culture and responsibility. Corresponding methodological approaches have been developed and implemented for the effective implementation of these conceptual foundations: active teaching methods: interactive lectures, seminars, master classes, role-playing games; use of digital technologies: creation and use of electronic educational resources, virtual laboratories, ecologists; cooperation with public organizations: involvement of high school students in environmental initiatives and projects implemented by informal public organizations. Conclusions. Ways of forming senior students’ environmental competence in the context of overcoming environmental consequences of the war have been determined: development of an indicative content of continuous environmental education for all age categories of youth; creation of an appropriate educational and material base in educational institutions, formation of motives for a responsible attitude to nature, increasing the requirements for senior students’ environmental competence, improving forms and methods of environmental education, active development of non-formal environmental education, introducing principles of balanced development into education and upbringing, applying the results of environmental research in local self-government, raising a high level of environmental culture among senior students.