ДІТИ ЯК ЖЕРТВИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: АНАЛІЗ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Abstract

Мета статті полягає у дослідженні теоретико-правових аспектів адаптації правового регулювання статусу дітей як жертв домашнього насильства в контексті європейських стандартів. Використовується комплекс підходів та методів, зокрема синергетичного методу, що в контексті дослідження прав дітей як жертв домашнього насильства може виявитися корисним для розуміння взаємодії різних аспектів цього питання та для можливих шляхів оптимізації систем захисту прав дітей та сприятиме передбаченню біфуркаційних напрямів визначення параметрів системи. Метод правової адаптації вказує на еволюцію системи, репрезентуючи етапи, як система може адаптуватися до нових особливостей та еволюціонувати відповідно до змін у суспільному середовищі, а гуманістичний підхід вказує на особливу потребу захисту прав і свобод дитини як найвищої правової цінності. Результати дослідження відображаються в аналізі правового статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства. Зокрема, позиціоновано, що юридичні ознаки статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства, включають: вік та правовий статус; право на особисту недоторканість; право на безпеку та захист; право на навчання та розвиток; право на забезпечення. Європейські стандарти щодо захисту дітей від домашнього насильства включають три етапи генезису та на сьогодні відображають еталони та випробувані позитивною практикою інституційні засоби, що можуть мати позитивний вплив на національну правову політику у цій сфері. У висновку мотивовано, що недостатня свідомість громадськості та недостатнє законодавче забезпечення є ключовими проблемами. Важливо вжити заходів на рівні правотворення, включаючи реєстрацію повідомлення, розширення визначення домашнього насильства та забезпечення безпеки жертв. Реалізація європейських стандартів потребує спільних зусиль усіх суспільних сфер, включаючи уряд, громадські організації та міжнародних партнерів. Важливо отримати кращий досвід країни ЄС та впроваджувати його в національну практику. Запровадження ефективних механізмів реагування та співпраці між службами є необхідним кроком для виявлення та реагування на випадки домашнього насильства. The purpose of the article is to study the theoretical and legal aspects of the adaptation of the legal regulation of the status of children as victims of domestic violence in the context of European standards. A complex of approaches and methods is used, in particular the synergistic method, which in the context of researching the rights of children as victims of domestic violence may be useful for understanding the interaction of various contribute to the prediction of bifurcation directions for determining system parameters. The method of legal adaptation indicates the evolution of the system, representing the stages of how the system can adapt to new features and evolve in accordance with changes in the social environment, and the humanistic approach indicates the special need to protect the rights and freedoms of the child as the highest legal value. The results of the study are reflected in the analysis of the legal status of a child who has become a victim of domestic violence. In particular, it is posited that the legal characteristics of the status of a child who has become a victim of domestic violence include: age and legal status; the right to personal integrity; the right to security and protection; the right to training and development; the right to security. European standards for the protection of children from domestic violence include three stages of genesis and today reflect benchmarks and institutional means tested by positive practice, which can have a positive impact on national legal policy in this area. The conclusion argues that insufficient public awareness and insufficient legislative support are key challenges. It is important to take measures at the legislative level, including registering a report, expanding the definition of a household and ensuring the safety of victims. The implementation of European standards requires the joint efforts of all social spheres, including the government, public organizations and international partners. It is important to get the best experience of the EU country and implement it in the national practice. Implementation of effective response mechanisms and cooperation between services is a necessary step to detect and respond to incidents of domestic violence.