CATACHRESIS IN THE IMAGERY SPACE OF ENGLISH POETIC DRAMA: A COGNITIVE PERSPECTIVE

Abstract

This article focuses on revealing the nature of catachresis from a cognitive perspective in the imagery space of English poetic drama. The relevance of this article is determined by general tendency of modern linguistics on integration of traditional and novel approaches to analysis of semantics of literary texts in general and poetic drama in particular. The methodology of comprehensive analysis of the imagery space of English poetic drama is based on linguistic assumption of cognitive poetics. The application of such analysis made it possible to reveal genre properties and the specifics of the imagery space of English poetic drama. To formal properties of poetic drama we refer: special rhythmic-syntactic organization, enjambment, parallelism, specific compositional-graphic arrangement of a text (dialogue, monologue, polylogue, author’s remarks, act division, action, scene etc.) and types of narration. We consider lyricism+dramatism, eventfulness, tendency to ambiguity of meaning, the specifics of image system as content properties of poetic drama. The specifics of the imagery space of English poetic drama are clarified via linguistic and cognitive analysis of the types of verbal poetic images: ambivalent, parabolic, paradoxical and symbolic. A paradoxical verbal poetic image is seen as a textual construal and a cognitive structure which has two planes – conceptual and verbal. It is a multifaceted phenomenon, a verbalized knowledge in the text construed by pre-conceptual, conceptual and language domains. In the context of our research we refer oxymoron, antithesis, paradox and catachresis to contrastive stylistic devices that create a paradoxical verbal poetic image. It is maintained that catachresis as a contrastive figure of speech is predominantly manifested in paradoxical verbal poetic images in the imagery space of English poetic drama. In paradoxical verbal poetic images various linguocognitive processes and operations of creating specifics are traced. The formation of paradoxical verbal poetic images is associated with linguo-cognitive processes of categorization and verbalization (mainly with linguo-cognitive operations of contrastive mapping). It has been proved that the formation of paradoxical verbal poetic images is predetermined by cognitive operations of attributive, situational and relational contrastive mappings. Стаття присвячена дослідженню природи катахрези в образному просторі англомовної поетичної драми у лінгвокогнітивному аспекті. Актуальність статті визначається її відповідністю загальним спрямуванням сучасної лінгвістики на інтеграцію традиційних і новітніх підходів до аналізу семантики художніх текстів взагалі та поетичної драми зокрема. На основі теоретичних положень когнітивної поетики розроблено мето-ику аналізу образного простору англомовної поетичної драми. Критичний аналіз наукових доробків з проблеми жанрових різновидів поетичних текстів уможливив виявити основні категоріальні ознаки поетичної драми, що відображають її форму і зміст. Так, до формальних ознак поетичної драми як такої ми відносимо, перш за все, віршовану форму мовлення, об’єм – середній обсяг тексту, анжамбеман, безперервний паралелізм, специфіку композиційно-графічного оформлення тексту (наявність діалогів, монологів, полілогів, авторських ремарок, членування тексту на акти, дії тощо) та композиційно-мовленнєві форми оповіді. Змістовими ознаками поетичної драми вважаємо ліризм + драматизм (ліро-драматизм), подієвість, прагнення до невизначеності смислу, своєрідність образної системи. Своєрідність образного простору поетичної драми полягає у тому, що він містить категоріальні ознаки різних літературних родів: епосу і лірики, в яких найбільшою мірою виявляються поетичність і драматичність. Поєднання ознак творів епічного літературного роду обумовлює наявність в образному просторі поетичної драми персонажних образів і опису місця й часу подій. Крім того, як і в ліричному літератур- ному роді, образному простору поетичної драми притаманне зображення внутрішнього світу людини, її почуттів й переживань. Як і в поетичному тексті образний простір поетичної драми формується й вимірюється різними типами словесних поетичних образів: амбівалентних, параболічних, парадоксальних та символічних. Парадоксальний словесний поетичний образ розглядається як лінгвокогнітивний конструкт, що інкорпорує в собі три іпостасі: передконцептуальну, концептуальну й вербальну. В контексті нашого дослідження ми відносимо оксиморон, антитезу, парадокс та катахрезу до контрастивних стилістичних засобів, що утворюють парадоксальний словесний поетичний образ. З’ясовано, що катахреза як контастивна стилістична фігура мовлення насамперед представлена в парадоксальних словесних поетичних образах в образному просторі англомовної поетичної драми. Утворення парадоксальних словесних поетичних образів асоціюється з лінгвокогнітивними процесами категоризації та вербалізації (переважно з когнітивними операціями контрактивного мапування). Було встановлено, що утворення парадоксальних словесних поетичних образів зумовлено когнітивними операціями атрибутивного, ситуативного й релятивного контрастивного мапування.