ТАНЕЦЬ АБСУРДУ В СУЧАСНОМУ ХОРЕОГРАФІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Abstract

Дана кваліфікаційна робота присвячена дослідженню танцю абсурду в сучасному хореографічному мистецтві, а також сприйняттю його глядачем. Розкриття гострої теми, в якій абсурд відіграє важливу роль у сучасному мистецтві, особливо танці абсурду, є актуальним кроком для привернення уваги громадськості, допомоги в пошуку справжньої причинності тощо. Розуміння цих процесів у хореографії є важливим для відтворення складної панорами сучасного мистецтва та розуміння місця і ролі танцю абсурду в ньому. Основними характеристиками абсурдистських творів, які впливають на композиційно-драматургічну структуру, є нонсенс, алогізм, парадоксальність та безладдя. Жанр танцю-абсурду не є поширеним та відомим у хореографічному мистецтві, оскільки він заснований на літературних абсурдистських творах. Це пов’язано зі складністю сприйняття філософії абсурду, яка, на перший погляд, повинна бути основою хореографії цьогожанру. Втім, незважаючи на всю складність філософії для сприйняття та вербального висловлювання, можна виявити інтерпретацію окремих її ідей у творах балетмейстерів-постмодерністів та експресіоністів як втілення думок екзистенціальної філософії та філософії абсурду. В роботі зазначається, що серед загальних характеристик жанру «танець абсурду» можна виділити: невизначеність у часі та місці рухів, порушення хронологічного порядку подій, порушення причинно-наслідкових зв’язків, широке використання засобів сміху, неоднозначність танцювальна мова та музичний матеріал. Теми конкретності, замкнутості, замкнутості, індивідуалізму, непереможності зла та недосяжності цілей. Зіткнувшись із сучасними викликами, абсурд як жанр може знову з’явитися в нових хореографічних формах, разом із іншими мистецькими жанрами та у взаємодії з ними, намагаючись переосмислити та зрозуміти велику людську помилку – пандемію, масштабну війну – катаклізм. / This qualifying work is devoted to researching the dance of the absurd in modern choreographic art, as well as its perception by the audience. Revealing the hot topic in which the absurd plays an important role in modern art, especially the dance of the absurd, is an urgent step to attract public attention, help in the search for true causality, etc. Understanding these processes in choreography is important for reproducing the complex panorama of modern art and understanding the place and role of absurd dance in it. The main characteristics of absurdist works that affect the compositional and dramaturgical structure are nonsense, alogism, paradoxicality and disorder. The absurd dance genre is not widespread and well-known in choreographic art, as it is based on literary absurdist works. This is due to the difficulty of perceiving the philosophy of the absurd, which, at first glance, should be the basis of the choreography of this genre. However, despite all the complexity of philosophy for perception and verbal expression, it is possible to find the interpretation of some of its ideas in the works of ballet masters-postmodernists and expressionists as the embodiment of the thoughts of existential philosophy and the philosophy of the absurd. The work notes that among the general characteristics of the "dance of the absurd" genre, the following can be distinguished: uncertainty in the time and place of movements, violation of the chronological order of events, violation of cause-and-effect relationships, extensive use of means of laughter, ambiguity of dance language and musical material. Themes of concreteness, closed-mindedness, closed-mindedness, individualism, invincibility of evil and unattainability of goals. Faced with modern challenges, the absurd as a genre can reappear in new choreographies forms, together with other artistic genres and in interaction with them, trying to rethink and understand a great human error - a pandemic, a large-scale war - a cataclysm.