НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Abstract

В умовах глобалізації, коли держави світу стають дедалі більше взаємозалежними, РФ намагається за допомогою впливу на інформаційний й економічний простори досягти власних неоімперських цілей. Важливу роль в даній політичній грі відведено національним меншинам, що вона неодноразово використовувала для дестабілізації ситуації, насамперед, у нашій країні. Виявлено провідні тенденції у етнополітичній сфері незалежної Української держави, визначено зовнішні впливи, зокрема, РФ на громадсько-політичну діяльність національних меншин для досягнення власних імперських цілей. На тлі розв’язання Росією війни проти України й активного застосування нею національного чинника для узаконення власні загарбницьких планів, а також у умовах викликів, що несе з собою глобалізація, виникла нагальна потреба критичного переосмислення низки вузлових питань етнонаціональної історії України, насамперед, діяльності проросійських сепаратистських сил у Криму й на південному сході України у досліджуваний період, політичної кон’юнктури у етнополітичній мозаїці Закарпаття, тактичних й стратегічних прорахунків державних органів України впродовж десятиліть відносно розв’язання культурнотериторіальних проблем корінного кримськотатарського народу. In the conditions of globalization, when the states of the world are becoming more and more interdependent, the Russian Federation is trying to achieve its own neo-imperial goals by influencing the information and economic spaces. An important role in this political game is given to national minorities, which it has repeatedly used to destabilize the situation, first of all, in our country. The leading trends in the ethno-political sphere of the independent Ukrainian state are identified, the external influences, in particular, of the Russian Federation, on the social and political activities of national minorities to achieve their own imperial goals are identified. Against the background of Russia's war against Ukraine and its active use of the national factor to legitimize its own aggressive plans, as well as in the context of the challenges brought about by globalization, there was an urgent need to critically rethink a number of key issues in the ethno-national history of Ukraine, first of all, the activities of pro-Russian separatists forces in the Crimea and the south-east of Ukraine in the period under study, the political situation in the ethno-political mosaic of Transcarpathia, the tactical and strategic miscalculations of the state bodies of Ukraine over the decades regarding the solution of the cultural and territorial problems of the indigenous Crimean Tatar people.