dc.description.abstract |
Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає
виконання таких завдань: розглянути сутність невербальної комунікації; проаналізувати оптичний,
акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний канали невербальної комунікації. Матеріалом
дослідження слугували дискурсні фрагменти, що відображають невербальну комунікацію, виокремлені із сучасних англомовних художніх творів.
Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких методів: методу суцільної
вибірки, контекстуального аналізу та описового методу.
Результати. Як показало проведене дослідження, усі елементи невербальної комунікації демонструють тісний зв’язок один з одним, вони можуть взаємно доповнювати один одного або вступати в протиріччя один з одним. Характерною особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за
участю всіх органів чуття: зору, слуху, дотику, смаку, нюху, кожен з яких формує свій канал комунікації.
До основних каналів невербальної комунікації належать: оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний, які репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі.
Висновки. Сенсорні канали невербальної комунікації забезпечують можливість сприйняття людиною практично всіх біологічно і соціально значимих видів інформації, що надходить із зовнішнього
світу. В англомовному художньому дискурсі відображена взаємодія всіх видів невербальної інформації,
що передається по каналах різної сенсорної модальності, і її взаємодія з власне вербальною інформацією. Комуніканти використовують невербальні засоби для здійснення своїх намірів, як-от: встановлення певного психологічного контакту, вираження емоцій тощо. Невербальні засоби беруть активну
участь у формуванні образу комуніканта, розкритті його внутрішнього світу. |
uk_UA |