ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ МАРКЕРИ РОЗМОВНОСТІ В ХУДОЖНІЙ ОПОВІДІ ОЛЕКСАНДРА ВІЛЬЧИНСЬКОГО

Abstract

Мета. Метою статті є виявлення й опис лінгвостилістичних маркерів розмовності в художній оповіді Олександра Вільчинського. Методи дослідження. Для реалізації мети використано такі методи та прийоми, як: описовий, семантико-стилістичний, контекстуально-інтерпретаційний, прийом кількісних підрахунків. Результати. Письменник як мовна особистість формувався на території Західної, Центральної та Південної України, що й зумовило певний склад ареалізмів у його словнику, зокрема діалектизмів та розмовно-просторічних слів. Шляхом аналізу мови його повістей «Криївка», «У степу під Авдіївкою», романів «Дерева на дахах» та «Інші двері» виявлено, що стилетвірною ознакою художньої оповіді митця є стилізація розмовності з метою відтворення живого мовлення українців. Висновки. Виразними маркерами розмовності художньої оповіді О. Вільчинського є широке вживання у його прозі таких ареалізмів, як територіальні діалектизми і розмовно-просторічна лексика. У повісті «Криївка», романах «Дерева на дахах», «Інші двері» активно функціонує діалектна лексика галицько-буковинської та волинської груп говорів на позначення осіб, одягу, взуття, побутових речей, властивостей предметів, певних дій та процесів тощо. Ці ареальні компоненти літературної мови відтворюють побут, звичаї та особливості мовлення жителів Західної України. Для стилізації соціолінг- вальних умов Сходу України у повісті «У степу під Авдіївкою» письменник уводить у художню оповідь елементи суржику. Розмовно-просторічна лексика здебільшого представляє рідну для митця Тернопільщину та інші області Західної України. Найбільш частотними є іменники та дієслова, що репрезен- тують такі лексико-семантичні групи: назви осіб, одягу та взуття, продуктів харчування, транспорту, воєнної техніки та боєприпасів (у повісті «У степу під Авдіївкою»), процесів та дій тощо. Purpose. The purpose of the article is to identify and describe linguistic stylistic markers of colloquialism in Oleksandr Vilchynskyi’s fiction. Methods. To realize the goal, the following methods and techniques were used: descriptive, semantic and stylistic, contextual and interpretive, reception of quantitative calculations. Results. The writer as a linguistic personality was formed in the territory of Western, Central and Southern Ukraine, which caused a certain composition of arealisms in his dictionary, in particular dialectisms, and colloquial and colloquial words. By analyzing the language of his stories “Kryivka”, “In the Steppe near Avdiivka”, novels “Trees on the Roofs” and “Other Doors”, it was found that the stylistic feature of the artist’s narrative is the stylization of colloquialism in order to reproduce the live speech of Ukrainians. Conclusions. Expressive markers of the colloquial nature of O. Vilchynskyi’s fiction are the wide use of such realisms in his prose as territorial dialectics and colloquial-spatial vocabulary. In the story “Kryivka”, the novels “Trees on the Roofs”, “Other Doors” the dialect vocabulary of the Galician-Bukovyna and Volhynia groups of dialects actively functions to denote persons, clothes, shoes, household items, properties of objects, certain actions and processes, etc. These areal components of the literary language reproduce the daily life, customs and peculiarities of speech of the inhabitants of Western Ukraine. In order to stylize the sociolinguistic conditions of the east of Ukraine in the story “In the Steppe near Avdiivka”, the writer introduces elements of Surzhik into the artistic narrative. The colloquial vocabulary mostly represents the artist’s native Ternopil Region and other regions of Western Ukraine. The most frequent are nouns and verbs representing the following lexical-semantic groups: names of persons, clothes and shoes, food products, transport, military equipment and ammunition (in the story “In the Steppe near Avdiivka”), processes and actions, etc.