ЛОГІКО-ПОНЯТТЄВА МОДЕЛЬ КАТЕГОРІЇ ЖАРТУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Abstract

Мета. Статтю присвячено аналізу логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та елементів створення жартівливого комунікативного ефекту. Метою статті є дослідження особливостей формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Методи. Для розвідки залучено застосування загальносистемного методу з метою інвентаризації, систематизації та виокремлення жартів від інших текстів малої форми. Враховуючі основні засади традиційних методів лінгвістичних досліджень (компонентний, описовий, трансформаційний, стилістичний методи), було розглянуто та категоризовано основні елементи логіко-поняттєвої моделі кате- горії жарту. Із метою виявлення індикаторів стереотипних уявлень мовної особистості та їх вплив на формування цілісних орієнтирів використано етнолінгвістичний метод. Дискурс-типологічний аналіз та інтент-аналіз застосовано з метою розкриття інтенцій оповідача та лінгвістичних / нелінгвістичних ознак жартівливої комунікації. Результати. Pезультати дослідження свідчать про доцільність та актуальність наукової розвідки. Структурно-композиційні елементи жарту уможливлюють влучне інтегрування мовних одиниць в тексті. Контекстуально-стилістичні елементи здійснюють вплив на механізми формування вторинної номі- нації мовних одиниць у жартах. Функціонально-комунікативні елементи жарту підкреслюють лінгвістичні та нелінгвістичні риси жарту. Емоційно-експресивні елементи жарту створюють передумови для прагматичної мовної гри. Лексико-граматичні елементи жарту підсилюють дію прийомів лексико-граматичного паралелізму. Висновки. Жарти репрезентують експозиції суспільно-життєвої практики німецькомовної особистості та відображають комунікативну ситуацію, де чітко фіксується мета, предмет та додаткові умови комунікації. Функціонально-комунікативні риси жарту актуалізують специфіку композиційно-мовленнєвої функції та структурують цілісність лінгвокультурного простору. Елементи логіко-поняттєвої моделі категорії жарту створюють підґрунтя для лінгвокультурного забарвлення жартівливої комунікації та сміхової культури. Introduction The article is devoted to the analysis of logical and conceptual model of category of jokes and elements of creating a humorous communicative effect. The aim of this article is to study the features of the formation of logical and conceptual basis of category joke and its elements which serve as a basis for lingual and cultural marking laughter culture of linguistic personality. Methods. The use of a general scientific method for the purpose of inventory, systematization and separation of jokes from other texts of small forms is involved in the investigation. Taking into account the basic principles of traditional methods of linguistic research (component, descriptive, transformational, stylistic methods), the main elements of logical and conceptual base of category of joke were considered and categorized. The ethnolinguistic method was used to identify indicators of stereotypical representations of linguistic identity and their influence on formation of values. Discourse-typological and intent analysis were used to reveal the intentions of narrator and linguistic / nonlinguistic features of humorous communication. Results. The results of the study indicate the expediency and relevance of the article. Structural and compositional elements of joke make possible the accurate integration of language units in text. Functional and communicative elements of joke emphasize linguistic and nonlinguistic features of joke. Emotional and expressive elements of joke create the preconditions for pragmatic language game. Lexical and grammatical elements of joke enhance the effect of perception of lexical and grammatical parallelism. Conclusions. Jokes represent the expositions of social and life practice, creating a comprehensive representations of linguistic personality and its lingual and cultural space. The jokes reflect the communicative situation, which clearly fixes the purpose, the subject and additional conditions of communication. Functional and communicative features of joke actualize the compositional and speech function and structure the integrity of lingual and cultural space. Elements of logical and conceptual model of category of jokes create the basis for lingual and cultural specificity of humorous communication and laughter culture.