ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ВЧИТЕЛЮВАННЯ

Abstract

У статті розглянуто питання щодо історичних засад здатності до вчителювання, яке завжди було і залишається актуальним в різні цивілізаційні епохи. Відомі науковці та педагоги в своїх працях розкривали шляхи становлення педагога як особистості, яка здатна завдяки своїм вмінням та навичкам виховати всебічно розвинену людину. Це Аристотель, Я.А.Коменський, А.С. Макаренко, К.Д.Ушинський, Й.Г.Песталоцці, В.О.Сухомлинський, Ф.А.В.Дістервег, Й.Ф. Гербарт та ін. Сучасні педагоги теж займаються цим питанням, зокрема Ш.О.Амонашвілі, С.М.Лисенкова та багато інших. У нашому дослідженні зосередимо свою увагу на одному із найважливішому факторі сучасного педагога — здатності до вчителювання. The article examines the question of the historical foundations of the ability to teach, which has always been and remains relevant in different civilizational epochs. Well-known scientists and teachers in their scientific works revealed the ways of becoming a teacher as a person who, thanks to his skills and abilities, is able to educate a comprehensively developed person. This is Aristotle, J.A. Komenskyi, A.S. Makarenko, K.D. Ushinskyi, Y.G. Pestalozzi, V.O. Sukhomlynskyi, F.A.V.Disterweg, J.F. Herbart and others. Other teachers also take care of their meals, such as Sh.O.Amonashvili, S.M.Lisenkov and many others.In our research, we will focus our attention on one of the most important factors of a modern teacher — the ability to teach.