DSpace Repository

СТРУКТУРА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В МІСТАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

Show simple item record

dc.contributor.author Черемісін, О. В.
dc.contributor.author Варнавська, І. В.
dc.contributor.author Cheremisin, O. V.
dc.contributor.author Varnavska, I. V.
dc.date.accessioned 2021-11-17T12:06:58Z
dc.date.available 2021-11-17T12:06:58Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.uri http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/15454
dc.description Черемісін О. В., Варнавська І. В. Структура землеволодіння та землекористування в містах Півдня України протягом кінця 18-першої половини 19 ст. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського. 2020. № 4. С. 95-99. uk_UA
dc.description.abstract Стаття присвячена проблемам землеволодіння та землекористування в південноукраїнських містах протягом кінця XVIII – першої половини XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних методів (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний). Наукова новизна полягає в тому, що на основі різноманітної джерельної бази уточнено процес земле відводу та землекористування в містах південноукраїнського регіону. Наголошується на тому, що Південь України мав багато особливостей і це якісно вирізняло його з-поміж інших регіонів імперії. Міста південноукраїнського регіону були великими землевласниками і могли використовувати земельні ресурси для перерозподілу на соціальні проєкти. У дослідженні акцентовано на формах і структурі землеволодіння та землекористування. Так, земельний міський фонд розподілявся таким чином: кількість вигінної землі перевищувала кількість інших видів земельної власності, оброчні землі становили удвічі меншу частку, другорядні позиції (в кількісному та прибутковому планах) займали землі під виноградниками, городами, садибами, фруктовими садами, баштанами. У роботі прослідковано, скільки прибутків отримували органи міського самоврядування за використання земельних ресурсів, а також наскільки раціонально міські думи їх перерозподіляли між видами витрат. Звернено увагу на різницю між прибутковими статтями з використання земельної власності та іншими видами прибутків. Наприклад, показаний досить значний розрив між земельними прибутками та доходами з промисловості. У висновках наголошено на ефективності використання земельних ресурсів. Наголошено на тому, що самоврядування мало величезні земельні ресурси й не вело власного господарства, окрім здачі в оренду міських земель, не проводилась активна політика в розробці різних перспективних проєктів, не модернізовувались різні галузі господарства, не збільшувались темпи врожайності з десятини землі тощо. The article deals with the issues of land tenure and land use in southern Ukrainian cities at the end of XVIII – the first half of the XIX centuries. The research methodology is based on the following principles: scientific, historical, verification, author credibility, Frontier thesis, human measurability and regionalism. It also uses general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systematic) methods. The novelty consists of the fact that the author specifies the process of land acquisition and land use in southern Ukrainian cities using various scientific and historical resources. The author emphasises that the South of Ukraine had a lot of unique features which differentiated it from other regions of the empire. The cities of southern Ukraine were huge landowners and could use land resources for replotting on social projects. The research highlights the forms and structure of land tenure and land use. The city land bank was divided as follows: the quantity of pasture land was bigger than other types of land ownership, quit-rent land was less than half, the minor (quantitatively and profitably) was lands for vineries, paddocks, farms, gardens, melon fields. The article shows what profit was received by the local self-government authorities for land resources as well as how reasonably land resources were distributed among different expenses. The author also pays attention to the difference between revenues from land use and other types of revenues. For instance, there is a rather significant gap between land use and industry revenues. The conclusion points out the efficiency of land resources use. The author comes to conclusion that local self-government authorities had huge land resources but did not conduct any economic activity. Except renting local land they did not provide any strategies to develop promising projects, did not improve any sectors of economy, did not increase yield capacity, etc. uk_UA
dc.subject міське самоврядування uk_UA
dc.subject міська дума uk_UA
dc.subject земельна політика uk_UA
dc.subject землекористування uk_UA
dc.subject землеволодіння uk_UA
dc.subject Південь України uk_UA
dc.subject local self-government authorities uk_UA
dc.subject city council uk_UA
dc.subject land policy uk_UA
dc.subject land use uk_UA
dc.subject land tenure uk_UA
dc.subject South of Ukraine uk_UA
dc.title СТРУКТУРА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В МІСТАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. uk_UA
dc.title.alternative THE STRUCTURE OF LAND TENURE AND LAND USE IN SOUTHERN UKRAINIAN CITIES AT THE END OF THE XVIII – THE FIRST HALF OF THE XIX CENTURIES uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

  • Факультет психології, історії та соціології
    Кафедра соціальної роботи, соціальної педагогіки та соціології. Кафедра психології. Кафедра історії, археології та методики викладання. Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account