INVESTIGACIÓN DE PROPIEDADES DE EXPECTATIVAS DE FUTUROS ESPECIALISTAS DE PERFIL SOCIONÓMICO

Abstract

У статті досліджено властивості соціальних очікувань майбутніх фахівців соціономічного профілю. Встановлено психолінгвістичні детермінанти конструювання особистістю соціальної дійсності. Підкреслено, що мінливість вимог соціального простору зумовлює необхідність постійної прогностичної активності суб’єкта життєдіяльності. Ця практика демонструється стосовно природних об’єктних зв’язків, у сфері процесів соціальної взаємодії, соціальної комунікації та мовленнєвого конструювання у вигляді своєрідних соціальних очікувань. Застосовано релевантний психодіагностичний інструментарій дослідження: чітку квантифікацію текстів, створено кодувальну матрицю, здійснено кількісне і якісне контент-аналізування, емпіричний розподіл шкал всіх рівнів досліджуваних параметрів, визначено кореляцію методом Спірмена. Встановлено превалюючі властивості респондентів: інтернальність (n=18; 51.43%); активність (n=20; 57.13%), помірні результати відкритості (n=16; 45.71%). Доказано, що респонденти, інтерпретуючи соціальне поле, приділяють значну увагу рефлексивним аспектам, займають позицію “учасника процесу”. Показано, яким чином знаково-смислові утворення, набуваючи суб’єктивних значень, стають об’єктивною фактичністю, що впливає на конструювання особистістю соціальної дійсності. Продемонстровано приклад контент-аналітичного виміру людської поведінки. The article investigates the properties of social expectations of future socionomists. Psycholinguistic determinants of personality construction of social reality are established. It is emphasized that the variability of the requirements of the social space necessitates constant prognostic activity of the subject of life. This practice is demonstrated in relation to natural object relations, in the sphere of processes of social interaction, social communication and speech construction in the form of peculiar social expectations. Relevant psychodiagnostic research tools were used: clear quantification of texts, coding matrix created, quantitative and qualitative content analysis, empirical distribution of scales of all levels of the studied parameters, correlation by Spearman method. The predominant properties of the respondents were established: internality (n = 18; 51.43%); activity (n = 20; 57.13%), moderate openness results (n = 16; 45.71%). It is proved that the respondents, interpreting the social field, pay considerable attention to the reflexive aspects, take the position of "participant in the process". It is shown how sign-semantic formations, acquiring subjective meanings, become an objective fact that affects the construction of social reality by the individual. An example of content-analytical measurement of human behavior is demonstrated.