ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ОСОБЛИВОСТІ В УМОВАХ ПОСТПЕНІТАНЦІАРНОЇ АДАПТАЦІЇ

Abstract

Метою даної роботи є теоретично визначити та емпірично дослідити стан життєстійкості особистості, його психологічні особливості, що формуються після звільнення особистості з місць позбавлення волі. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення рівня життєстійкості колишніх ув’язнених в залежності від рівня адаптаційних можливостей. Дана робота складається з трьох розділів. Перший розділ містить теоретичні основи вивчення життєстійкості в контексті постпенітанціарної адаптації, дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі представленні стратегії дослідження взаємозв’язку життєстійкості та психологічних особливостей адаптації. У третьому розділі емпіричне представлення результатів психодіагностичної та консультативної роботи. В ході психодіагностичного дослідження було встановлено, що показниками, які негативно впливають на життєстійкість є високі показники впливу стресової ситуації на психічне та фізичне здоров’я, нервово-психічна нестабільність, виражені показники тривоги, в основному ситуаційної, зрідка – особистісної. Також було виявлено, що досліджувані неспроможні планувати своє майбутнє, ставити пролонговані цілі, бути цілеспрямованими та відповідальними The purpose of this work is to theoretically determine and empirically investigate the state of vitality of the individual, its psychological features that are formed after the release of the individual from prison. To achieve this goal, an empirical study was conducted in our work to identify the level of resilience of former prisoners, depending on the level of adaptation capacity. This work consists of three sections. The first section contains the theoretical basis for the study of viability in the context of post-penitentiary adaptation, research and generalization of previously studied material, other scientists. The second section presents strategies for studying the relationship between vitality and psychological characteristics of adaptation. In the third section, an empirical presentation of the results of psychodiagnostic and counseling work. In the course of psychodiagnostic research it was found that the indicators that negatively affect vitality are high indicators of the impact of stress on mental and physical health, mental instability, severe anxiety, mostly situational, sometimes - personal. It was also found that the subjects are unable to plan their future, set long-term goals, be focused and responsible.