ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract

Статтю присвячено проблемі формування позитивної професійної ідентичності майбутніх фахівців. Констатовано, що частина студентів випускних курсів закладів вищої освіти не пов’язує своє професійне майбутнє з тією спеціальністю, яку вони здобувають, проте вони залишаються у складі студентів, реалізуючи свої позанавчальні та позапрофесійні цілі. З’ясовано, що таке положення людини на межі між соціальними статусами отримало назву професійної маргінальності. Метою дослідження є аналіз впливу професійної затребуваності випускників закладів вищої освіти на прояви ідентичності / маргінальності. Проаналізовано стан проблеми, визначено дефініції «професійна маргінальність» та «професійна затребуваність», конкретизовано їх складові, наведено результати емпіричного дослідження. Встановлено, що професійна маргінальність є проявом або формою порушення ідентичності, причому можливі два варіанти: порушення становлення ідентичності (неможливість активного пошуку та вибору, запуску ідентифікації, когнітивної й афективної переробки) і порушення динаміки ідентичності, тобто процесів виявлення ролей та правил, відповідних до ідентичності. Діагностика професійної ідентичності / маргінальності передбачала оцінювання складових: компетентність людини у професії, її уявлення про себе як професіонала, ставлення до ролі професії у суспільстві. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 студентів випускних курсів. Констатовано відмінності між групами «професійно ідентичних» та «професійно маргінальних» студентів за параметрами професійної затребуваності, а саме, задоволеністю ступенем реалізації професійного потенціалу; належністю до професійної спільноти; переживанням професійної затребуваності; ставленням до себе як до компетентного та авторитетного професіонала; оцінкою результатів професійної діяльності; сприйняттям ставлення інших до себе як до значущого професіонала. Статья посвящена проблеме формирования позитивной профессиональной идентичности будущих специалистов. Показано, что часть студентов выпускных курсов высших учебных заведений не связывает свое профессиональное будущее с той специальностью, которую они получают, при этом они остаются в числе студентов, реализуя свои внеучебные и внепрофессиональные цели. Такое положение человека на границе между социальными статусами получило название профессиональной маргинальности. Целью исследования является анализ влияния профессиональной востребованности выпускников высших учебных заведений на проявления идентичности / маргинальности. Определены дефиниции «профессиональная маргинальность» и «профессиональная востребованность», конкретизированы их компоненты, приведены результаты эмпирического исследования. Установлено, что профессиональная маргинальность является проявлением или формой нарушения идентичности, причем возможны два варианта: нарушение становлення идентичности (невозможность активного поиска и выбора, запуска идентификации, когнитивной и аффективной переработки) и нарушение динамики идентичности, т.е. процессов освоения ролей, правил, сответствующих идентичности. Диагностика профессиональной идентичности / маргинальности включала в себя оценивание таких компонентов: компетентность в профессии, представление о себе как о профессионале, отношение к значимости профессии в обществе. В эмпирическом исследовании приняли участие 318 студентов выпускных курсов. Выявлены отличия между группами «профессионально идентичных» и «профессионально маргинальных» студентов по параметрам профессиональной востребованности, а именно, удовлетворенности степенью реализации профессионального потенциала; принадлежности к профессиональному сообществу; отношению к себе как к компетентному и авторитетному профессионалу; оценке результатов профессиональной деятельности. The article is devoted to the problem of forming positive professional identity of future specialists. It is stated, that part of senior courses students of higher education institutions does not connect their professional future with the specialty they are getting, but still they remain among students, realizing their non-educational and non-professional goals. It is studied out, that such a person’s condition acquired the notion of professional marginality. The aim of the investigation is to analyze the influence of professional demand for graduates on the display of identity/marginality. The status of the problem was analyzed, the definitions of ‘professional marginality’ and ‘professional demand’ were formulated, their components concretized, the results of empirical investigation provided. It was stated that professional marginality is a display or a form of identity disorder (impossibility of active search and choice, launch of identification, cognitive and affective alteration) and the disorder of identity dynamics, i.e. of the processes of distinguishing between roles and rules, corresponding to identity. The diagnostics of professional identity/marginality implied evaluating the following components: person’s competency within the profession, his/her idea about him/herself as a professional, treatment of the profession’s role in the society. In the empirical investigation 318 students of senior courses took part. The differences between the groups of ‘professionally identical’ and ‘professionally marginal’ students were stated according to professional demand parameters, namely the satisfaction with the degree of professional potential realization; the affiliation with the professional community; the experience of professional demand; self-treatment as a competent and authoritative professional; evaluation of professional activity results; perception of others’ attitude towards him/her as an authoritative professional.