МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ У ТВОРЧОСТІ М. ЙОГАНСЕНА ТА К. ГАМСУНА

Abstract

Художній твір консолідує в собі життєвий досвід письменника, його мрії, фантазії, емоції, а також образи, символи та уявлення, що підіймаються з глибин підсвідомості та притаманні кожному індивіду. Взаємодіючи із навколишньою дійсністю на рівні почуттів та асоціацій, митець здійснює саморефлексію і виявляє своє світовідчуття інстинктивно, інтуїтивно та опосередковано через міфологічні моделі, що розшифровують своєрідний конгломерат численних підтекстів і відтворюють світоглядні геноми та архаїчні форми прадавнього світобачення. К. Гамсуна В статье исследуется специфика интерпретации архетипного образа луны в творчестве М. Йогансена и К. Гамсуна. Изучаются символические значения и роль мифологемы луны в художественной картине мира исследуемых авторов. Рассматриваются и сравниваются мифопоэтические особенности произведений украинского и норвежского писателей на основе анализа лунарного образа. Автор взаимодействует с окружающей средой на уровне чувств и ассоциаций и таким образом осуществляет саморефлексию, выражает свое мироощущение инстинктивно, интуитивно и с помощью мифологических моделей, которые расшифровывают своеобразный конгломерат многочисленных подтекстов и воспроизводят мировоззренческие геномы и архаичные формы древнего мировоззрения. Мифологическая интерпретация образа луны способствует раскрытию особенностей мировоззренческих позиций норвежского писателя К.Гамсуна и украинского поэта М.Йогансена. На примере этого архетипного образа прослеживается пантеистическое мироощущение, любовь к природе, верования в мистические явления, отголоски древней мифологии в романах К. Гамсуна «Пан» и «Виктория». В поэтических текстах М. Йогансена ночное светило подвергается неординарной интерпретации, приобретая отчасти антропоморфных черт, изображается в виде предмета и сочетает в себе амбивалентные значения. The article explores the specifics of interpretation of the archetypal image of the moon in the works by M. Johansen and K. Hamsun. The symbolic significance and role of mythologeme of the moon in the artistic world picture of both writers are studied. Mythopoetic features of works by Ukrainian and Norwegian writers are viewed and compared by analyzing the lunar image. Interacting with surrounding reality at the level of feelings and associations, the artist carries out a self-reflection and finds the attitude instinctively, intuitively and indirectly through mythological models, deciphers a peculiar conglomerate of numerous implications and reproduces world outlook genomes and archaic forms of ancient outlook. Mythological interpretation of an image of the moon gives the chance to unveil features of outlook of the Norwegian writer K. Gamsun and the Ukrainian poet M. Yogansen. On the example of this archetype image we can track pantheistical attitude, love to the nature, beliefs in the mystical phenomena, an echo of ancient mythology in K. Gamsun's novels "Mister" and "Victoria". In poetic texts of M. Yogansen the night star is exposed to extraordinary interpretation, getting partly anthropomorphous lines, being in the form of a subject and combining ambivalent values.