APPLIED RESEARCH ASPECT OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY IN ENGLISH SCIENTIFIC LITERATURE

Abstract

У статті розглянуто застосування теорії очікувань у стратегії продуктивності організації, цілепокладанні та мотивації співробітників, організаційній взаємодії, системі прийняття рішення, у виборі професії, прогнозуванні продуктивності діяльності (O.Behling, G.De Sanctis, R.J.House, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.S.Schuler, F.A.Starke та ін.). Проаналізовано соціальний зміст очікувань в контексті групових динамічних процесів, інтерактивний ефект між сприйняттям й мотиваційними здібностями, реалізацію теорії очікуваної тривалості (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf та ін.). Вивчено праці, у яких дослідники прийшли до висновку, що повторне закріплення насилля сприяє розвитку агресивності особистості через формування ворожих очікувань (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано, як за допомогою теорії очікувань можна пояснити вживання та зловживання алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Зроблено висновок, що значна частина сучасних прикладних досліджень базуються на поєднанні мотиваційних теорій очікувань (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Звернуто увагу, що теорія очікувань дозволяє не тільки досліджувати взаємозв’язок між мотивацією та намірами блогерів, а й фактично координувати його (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Зазначено, що фармакологічні плацебо-ефекти в організмі людини є повністю зумовленими очікуваннями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Встановлено, що велика частина досліджень очікувань з прикладним характером базується на загальноприйнятих теоріях очікувань і доволі часто є перевіркою, спростуванням чи доповненням наукових здобутків попередників, почасти наукові пошуки націлені на розв’язання прикладних завдань сьогодення та вирішення актуальних соціальних проблем. В статье рассмотрено применение теории ожиданий в стратегии производительности организации, целеполагании и мотивации сотрудников, организационном взаимодействия, системе принятия решения, в выборе профессии, прогнозировании продуктивности деятельности (O.Behling, G.De Sanctis, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.J.House, R.S.Schuler, F.A.Starke и др.). Проанализирован социальный смысл ожиданий в контексте групповых динамических процессов, интерактивный эффект между восприятием и мотивационными способностями, реализация теории ожидаемой продолжительности (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf и др.). Изучены труды, в которых исследователи пришли к выводу, что повторное закрепление насилия способствует развитию агрессивности личности через формирование враждебных ожиданий (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано как с помощью теории ожиданий можно объяснить употребление и злоупотребление алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Сделан вывод, что значительная часть современных прикладных исследований базируются на сочетании мотивационных теорий ожиданий (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Акцентировано внимание, что теория ожиданий позволяет не только исследовать взаимосвязь между мотивацией и намерениями блоггеров, но и фактически координировать ее (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Отмечено, что фармакологические плацебо-эффекты в организме человека полностью обусловлены ожиданиями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Установлено, что большая часть исследований ожиданий прикладного характера, базируется на общепринятых теориях ожиданий и довольно часто является проверкой, опровержением или дополнением научных достижений предшественников, отчасти научные исследования нацелены на решение важных задач и актуальных социальных проблем.