ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВСЕСТОРОННЬОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ З ООП

Abstract

Проблеми інклюзивної освіти в системі освіти останнім часом набувають особливої актуальності через збільшення кількості учнів з обмеженими можливостями здоров’я та інвалідністю. Тому є нагальна потреба знайти оптимальні шляхи побудови освітнього маршруту для учнів цих категорій. Така освітня траєкторія повинна не лише включати особливі умови, що забезпечують задоволення особливих освітніх потреб таких учнів, а й бути спрямована на успішну соціалізацію. Основним інструментом впровадження інклюзивної моделі освіти є створення якісного інклюзивного освітнього середовища, шо включає безбар’єрність, архітектурну доступність, адаптовану освітню програму, залучення спе- ціальних педагогів та асистента вчителя. Проте механізм впровадження цього процесу все ще триває і викликає багато питань і труднощів. Саме тому було обрано дане питання. Дослідження сучасних наукових джерел мають неоднозначність сучасної ситуації у сфері побудови та впровадження інклюзивної моделі в системі освіти та дозволили нам запропонувати можливі шляхи вирішення цих ситуацій. Узагальнено, що нині в Україні підтримка інклюзивних практик забезпечується системою законодавчих актів із декларуванням прав і свобод дітей з особливими потребами та механізмами їх забезпечення. Водночас триває процес гармонізації національного законодавства з міжнародним щодо забезпечення всіх умов для успішної інклюзивної освіти. Мета. З огляду на вищезазначене ставимо за мету з’ясувати особливості формування інклюзивного освітнього середовища та визначити його переваги для учнів з особливими освітніми потребами. Втілення даної мети вимагає визначення змісту й ознак інклюзивного освітнього середовища, а також стану дослідження даної проблеми. Методи – аналіз і синтез. Результати. В інклюзивному освітньому середовищі всі діти здатні досягати успіху. На основі всебічного аналізу літератури із цього питання наводимо такі переваги для дітей з особливими освітніми потребами: в інклюзивному середовищі діти з обмеженими можливостями демонструють вищий рівень соціальної взаємодії з іншими дітьми, які таких обмежень не мають; в інклюзивному освітньому середовищі підвищується соціальна компетентність і вдосконалюються комунікативні навички дітей з відмінними здібностями; діти з особливими потребами навчаються за складнішою й глибшою навчальною програмою, завдяки чому процес набуття вмінь і навичок протікає ефективніше, а академічні досягнення покра- щуються; посилюється соціальне сприйняття дітей з відмінними здібностями завдяки методиці навчання в інклюзивних школах, де воно часто відбувається у формі групової роботи. Працюючи в малих групах, діти навчаються бачити людину, а не її ваду, та починають усвідомлювати, що між ними та дітьми з обмеженими можливостями є багато спільного; дружні стосунки між дітьми з обмеженими можливостями та іншими, що таких обмежень не мають, зазвичай частіше розвиваються в інклюзивному середовищі. Дослідження довели, що діти в інклюзивному закладі мають надійніші й триваліші зв’язки з друзями, ніж діти в сегрегованому середовищі. Це особливо справедливо в ситуації, коли діти відвідують місцеву школу у своєму районі та мають більше можливостей бачитися з друзями після уроків Висновки. Таким чином, задається необхідність переходу до створення індивідуальних освітніх програм, які враховують особливості дітей, що мають обмежені можливості здоров’я, в деяких випадках збільшення термінів їх освоєння. Інклюзивне освіта не повинна витісняти традиційні форми ефективної допомоги дітям-інвалідам, які склалися і розвиваються у спеціальній освіті. Справжня інклюзія не протирічить, а зближує дві освітні системи – спільну і спеціальну, роблячи проникними межі між ними. The problems of inclusive education in the education system have recently become especially relevant due to the increase in the number of students with disabilities and disabilities. Therefore, there is an urgent need to find optimal ways to build an educational route for students in these categories. Such an educational trajectory should include not only special conditions that meet the special educational needs of such students, but also be aimed at successful socialization. The main tool for implementing an inclusive model of education is the creation of a quality inclusive educational environment, which includes accessibility, architectural accessibility, adapted educational program, the involvement of special educators and teaching assistants. However, the mechanism for implementing this process is still ongoing and raises many questions and difficulties. That is why this question was chosen. Research of modern scientific sources has the ambiguity of the current situation in the field of construction and implementation of an inclusive model in the education system and allowed us to suggest possible ways to solve these situations. It is generalized that nowadays in Ukraine the support of inclusive practices is provided by the system of legislative acts with the declaration of rights and freedoms of children with special needs and mechanisms for their provision. At the same time, the process of harmonization of national legislation with international legislation on ensuring all conditions for successful inclusive education continues. Purpose. In view of the above, we aim to clarify the specifics of the formation of an inclusive educational environment and identify its benefits for students with special educational needs. Achieving this goal requires determining the content and characteristics of an inclusive educational environment, as well as the state of research on this issue. Methods – analysis and synthesis of scientific sources. Results. In an inclusive educational environment, all children are able to succeed. Based on a comprehensive analysis of the literature on this issue, we present the following benefits for children with special educational needs: in an inclusive environment, children with disabilities demonstrate a higher level of social interaction with other children who do not have such disabilities; in an inclusive educational environment, social competence is increased and the communication skills of children with excellent abilities are improved; children with special needs study according to a more complex and deeper curriculum, thanks to which the process of acquiring skills and abilities is more efficient and academic achievements are improved; the social perception of children with excellent abilities is strengthened due to the methods of teaching in inclusive schools, where it often takes place in the form of group work. Working in small groups, children learn to see a person, not his or her disability, and begin to realize that they have much in common with children with disabilities; friendly relationships between children with disabilities and others without such disabilities are usually more likely to develop in an inclusive environment. Research has shown that children in an inclusive setting have more secure and lasting relationships with friends than children in a segregated environment. This is especially true when children attend a local school in their area and have more opportunities to see friends after school (D. McGregor and Vogelsberg).