СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ

Abstract

Мета дослідження полягає у аналізі фактів, які стосуються створення, умов, та функцій комітетів незаможних селян. Досліджено джерельну базу, та виокремлено конкретні факти з історії КНС. Прослідковано динаміку зміни соціально-психологічного обличчя українського селянства. Систематизовано соціальний склад та структуру комнезамів. Розглянуто можливості вивчення даної теми на заняттях з історії України в школі, та можливості вивчення на позакласних заходах. Методологія дослідження складається із загальнонаукових та спеціально історичних методів. Фундаментом для роботи були покладенні принципи історизму, наукової об’єктивності, системності, проблемно-хронологічний підхід, формально-логічний метод, аналіз, порівняння, узагальнення, абстракція, дедукція, індукція. Висновок. Соціально-психологічний стан звичайного українського селянина 20-3—х років ХХ ст. зазнавав кардинальних змін на фоні політики більшовицької влади по відношенню до селянства. Склад комнезамів був надзвичайно багатогранний. В склад даної організації входили різні прошарки суспільства. Функції КНС були різноманітні: від радикальної конфіскації майна у заможного селянства , до сприянню ліквідації безграмотності серед дорослого населення. Щодо практичного значення роботи, то тема комнезамів є дуже зручною для дослідження юних науковців на позашкільних заходах в Малій академії наук. The purpose of the study is to analyze the facts concerning the creation, conditions, and functions of the committees of poor peasants. The source base is researched, and specific facts from the history of KNS are singled out. The dynamics of change of the social and psychological face of the Ukrainian peasantry is traced. The social composition and structure of komnezams are systematized. Possibilities of studying this topic in classes on the history of Ukraine at school, and opportunities for studying in extracurricular activities are considered. The research methodology consists of general scientific and special historical methods. The foundations for the work were the principles of historicism, scientific objectivity, system, problem-chronological approach, formal-logical method, analysis, comparison, generalization, abstraction, deduction, induction. Conclusion. Socio-psychological state of the ordinary Ukrainian peasant of the 20-3s of the XX century. underwent radical changes against the background of the policy of the Bolshevik government towards the peasantry. The composition of komnezam was extremely multifaceted. This organization included various strata of society. The functions of the KNS were diverse: from the radical confiscation of property from the wealthy peasantry, to promoting the elimination of illiteracy among the adult population. Regarding the practical significance of the work, the topic of komnezam is very convenient for the study of young scientists at extracurricular activities at the Small Academy of Sciences.