НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ДІТЕЙ З СЛУХОВОЮ СЕНСОРНОЮ ДЕПРИВАЦІЄЮ

Abstract

У статті представлені результати експериментального дослідження нейрофізіологічних основ діяльності дітей із сенсорною слуховий депривацією молодшого шкільного віку під дією навчання по корекційній програмі спеціальної школи і при використанні додаткової корекції . Діти були розділені на підгрупи згідно силі нервових процесів (сильний, середній і слабкий тип). Встановлено, що навчання створює у дітей з сенсорними порушеннями нові взаємні зв'язки між мозковими структурами, стимулюючи і активізуючи їх активність, таким чином підвищуючи рівень працездатності, а значить і розвитку дітей з порушеннями сенсорних систем, зокрема слуховоъ сенсорної системи . Додаткова корекція, яка застосовувалася в експерименті, сприяла створенню ще більшої кількості мозкових взаємозв'язків, підвищуючи рівень розвитку і працездатності дітей з порушеннями слуху. Діти з сильним типом нервових процесів і з середньою силою нервових процесів показували високі результати у створенні взаємозв'язків, що є закономірним. У дітей зі слабкою силою нервових процесів відзначено багато негативних кореляційних зв'язків, що свідчило про напругу нейрофізіологічних процесів під час виконання завдань, але в процесі додаткової корекції відзначено позитивний ефект взаємодії і створення нових кореляційних зв'язків високого рівня, що свідчить про позитивний вплив корекції, спрямованої на нейрофізіологічні структури, на працездатність головного мозку молодших школярів з порушеним слухом. В статье представлены результаты экспериментального исследования нейрофизиологических основ деятельности детей с сенсорной слуховой депривацией младшего школьного возраста под действием обучения по коррекционной программе специальной школы и при использовании дополнительной коррекции. Дети были разделены на подгруппы согласно силе нервных процессов (сильный, средний и слабый тип). Установлено, что обучение создает у детей с сенсорными нарушениями новые взаимные связи между мозговыми структурами, стимулируя и активизируя их активность, таким образом повышая уровень работоспособности, а значит и развития детей с нарушениями сенсорных систем, в частности, слуховой сенсорной системы. Дополнительная коррекция, которая применялась в эксперименте, способствовала созданию еще большего количества мозговых взаимосвязей, повышая уровень развития и работоспособности детей с нарушениями слуха. Дети с сильным типом нервных процессов и со средней силой нервных процессов показывали высокие результаты в создании взаимосвязей, что является закономерным. У детей со слабой силой нервных процессов отмечено много отрицательных корреляционных связей, что свидетельствовало о напряжении нейрофизиологических процессов во время выполнения заданий, но в процессе дополнительной коррекции отмечено позитивный эффект взаимодействия и создание новых корреляционных связей высокого уровня, что свидетельствует о положительном влиянии коррекции, направленной на нейрофизиологическаие структуры, на работоспособность головного мозга младших школьников с нарушенным слухом. The article demonstrates the results of the experimental research concerning neurophysiological bases for the ability to work among the junior school-children with aural sensory deprivation, who were taught at the specialized school with the help of the correctional curriculum alongside the use of additional correction. The children were divided into subgroups due to the level of their nervous processes (strong, medium and weak types). It has been found out that such education creates new interconnections among cerebral structures, stimulating and provoking the activity among the children with sensory deprivation, thus increasing the level of their ability to work and giving a push to the development of children with sensory system deprivations, namely those of aural sensory system. The additional correction, which was employed in the experiment, promoted the creation of a bigger number of cerebral interconnections, thus increasing the levels of development and workability among the children with aural disorders. The children with strong and medium types of nervous processes showed high results in creating interconnections, which was quite normal and natural. The children with the weak type of nervous processes demonstrated many negative correlational ties, which was evidence of strenuous neurophysiological processes during their exercising the tasks. However, in the course of the additional correction we noticed a positive effect of interaction as well as the creation of new high-leveled correlational ties, which speaks for the positive influence of the correction directed at neurophysiological structures, at the workability of cerebrum among the junior school-children with aural deprivations.