АЛЮЗІЯ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ДЖ. ФАУЛЗА: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

Кваліфікаційну роботу зорієнтовано на вивчення алюзії як інтертекстуального елементу з огляду на її формальні і семантичні параметри та обчислення питомої ваги в художньому дискурсі Дж. Фаулза з позицій лінгвокультурологічного підходу. Мета роботи полягає в лінгвокультурологічному аналізі алюзій, спрямованому на опис художнього дискурсу Дж. Фаулза як проекції культурного простору, що вимагає послідовного дешифрування культурних кодів. У роботі конкретизовано поняття алюзії та дефінітивно відмежовано від інших синонімічних термінів; окреслено корелятивну значимість джерел культурологічної маркованості алюзій; описано роль алюзій як трансляторів культурно-мовних універсальних рис і культурно-мовної специфіки; виявлено типи пріоритетних для дискурсу Д. Фаулза культурних кодів, дешифрування яких пов’язане з декодуванням алюзій / The qualifying paper focuses on the linguistic and cultural study of allusion as an intertextual element in relation to its formal and semantic parameters and the calculation of its specific weight in John Fowles’ belles-lettres discourse. The aim of the study is a linguistic and cultural analysis of allusions aimed at describing John Fowles’ belles-lettres discourse as a projection of cultural space, which requires consistent decipherment of cultural codes. In the given paper the concept of allusion and its synonymous terms are specified; the correlative significance of the sources of cultural concept of allusions characterizing the discourse under analysis are outlined; the role of allusions as translators of cultural and linguistic universal features and cultural and linguistic specifics are given a detailed account; the types of cultural codes are identified and described.