Використання українського фольклору у репертуарі дитячого хореографічного колективу

Abstract

У широкому сенсі фольклор - це духовна культура того чи іншого народу. Вона існує в формі словесних текстів, музики, танцю, народного театру, декоративно-прикладної творчості. Ключова одиниця фольклору - обряд - поєднує різні прояви народної культури. Музикознавців цікавлять мелодії, а хореографи фіксують рухи весільних танців. Етнографи записують забобони, пов'язані з весіллям, збирають предмети весільного побуту: костюми, прикраси, подарунки, які прийнято дарувати молодятам. В роботі було розроблено архітектоніку за драматургічними законами, створено лібрето композиції. Розроблено характеристику хореографічних образів, зроблено аналіз музичного супроводу, розписані комбінації та рухи, на основі яких створено хореографічну композицію. In a broad sense, folklore is the spiritual culture of a nation. It exists in the form of verbal texts, music, dance, folk theater, arts and crafts. The key unit of folklore - the rite - combines different manifestations of folk culture. Musicologists are interested in melodies, and choreographers record the movements of wedding dances. Ethnographers record the superstitions associated with the wedding, collect wedding items: costumes, jewelry, gifts that are given to the newlyweds. The work developed architectonics according to dramatic laws, created a libretto of the composition. The characteristic of choreographic images is developed, the analysis of musical accompaniment is made, combinations and movements on the basis of which the choreographic composition is created are painted.