Особливості стилю та манери виконання побутових танців Франції у середньовіччі

Abstract

Історико-побутовий танець є самостійною частиною хореографічного мистецтва, але тісно пов’язаний своєю природою з класичним, бальним, народно-сценічним танцями. Він дає змогу уявити і усвідомити загальний історичний процес розвитку хореографії, збагачує знання з історії костюму, поширює світогляд, виховує загальну музично-хореографічну культуру. Вивчення історико-побутових танців представляє величезний інтерес для дослідження. В роботі було розроблено архітектоніку за драматургічними законами, створено лібрето композиції. Розроблено характеристику хореографічних образів, зроблено аналіз музичного супроводу, розписані комбінації та рухи, на основі яких створено хореографічну композицію. Historical and everyday dance is an independent part of choreographic art, but is closely connected by its nature with classical, ballroom, folk-stage dances. It allows you to imagine and understand the general historical process of development of choreography, enriches knowledge of the history of costume, spreads the worldview, educates the general musical and choreographic culture. The study of historical and folk dances is of great interest for research. The work developed architectonics according to dramatic laws, created a libretto of the composition. The characteristic of choreographic images is developed, the analysis of musical accompaniment is made, combinations and movements on the basis of which the choreographic composition is created are painted.