RUMOURS AS A PROTOTYPE OF FAKE NEWS : LEXICAL LEVEL

Abstract

У статті пропонується опис дискурсивних практик впровадження непідтвердженої інформації у медійному дискурсі. Дискурсивні практики базуються на мовних ресурсах англійської мови (лексичний рівень) та, відповідно, щільно корелюють з жанровими властивостями новинарного тексту фейкових новин. Загалом, дискурс, що використовує дискурсивні практики, в межах яких виявляється задіяною неверифікована інформація, пропонується називати анонімним. Ми намагаємося довести, що чутки лежать у підґрунті створення фейкових новин і постають джерелом подачі анонімної інформації. З огляду на медійні публікації дискурсивна практика постійно підштовхує авторів удосконалювати і знаходити більш ефективні інструменти камуфлювання недостовірних відомостей, щоб не бути викритими і звинуваченими в явній брехні. Одним з найпопулярніших видів неперевіреної інформації постають чутки, які реалізують анонімну інформацію в усемережжі, а фейкові новини є тим вдалим контейнером, який вміщує неправдиву, перекручену інформацію. Чутки – це важливе джерело отримання знань про те, що відбувається у суспільстві загалом, у політиці, зокрема; чутки – це особливе джерело отримання інформації, оскільки саме чуткам люди довіряють; це своєрідне віддзеркалення соціально-психологічної, соціально-політичної, соціально-економічної, соціально-культурної ситуації у суспільстві.

Залучення загальнонаукових методів синтезу та аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію лінгвостилістичного аналізу новинарних текстів фейкових новин, з іншого, дозволяє стверджувати, що національно-культурний потенціал вербального оформлення анонімних новин, на які зручно посилатися, використовує ресурси конкретної мови. Це дозволяє знімати відповідальність за істинність такого новинарного контенту. У статті надається визначення «чуток» і тлумачиться семантика цієї лексичної одиниці із залученням методу тезаурусного аналізу. Компонентний аналіз наведених у статті даних свідчить про те, що семантизація лексеми «чутки» здійснюється на основі категоризації за такими критеріями: 1) комунікативний статус, 2) характер комунікації, 3) канал передачі інформації, 4) тип ситуацій спілкування, 5) джерело походження інформації, 6) ступінь достовірності відомостей, 7) ступінь верифікації повідомлення, 8) масштаб розповсюдження інформації. За результати лексико-семантичного аналізу ми виокремлюємо три групи лексем на позначення фальшивого анонімного контенту: оформлення абсолютних чуток в найбільш очевидній їхній формі, оформлення чуток як відносно достовірних і, нарешті, анонімна інформація оформлена як цілком достовірна. The article describes the discursive practices of introducing unconfirmed information into media discourse. Discursive practices are based on English language resources (lexical level) and, accordingly, closely correlate with the genre properties of fake news text. In general, the discourse that uses discursive practices within which unverified information is involved is called anonymous. We try to prove that rumours are the prototype of fake news and serve as an anonymous source of information. In view of media publications discursive practices are constantly pushing authors to refine and find more effective tools for camouflaging untrustworthy information so as not to be exposed and accused of blatant lies. One of the most popular types of unverified information is rumours that realize anonymous information in the media space, and fake news is the good container of false, distorted information. Rumours are an important source of knowledge about what is happening in society in general, in politics in particular; rumours are a special source of information, because it is rumours that people trust; it is a kind of reflection of the socio-psychological, socio-political, socio-economic and socio-cultural situation in society. The article defines "rumours" and explains the semantics of this lexical unit using the method of thesaurus analysis. Component analysis of the data presented in the article shows that semantization of the word "rumours" is carried out on the basis of categorization according to the following criteria: 1) communicative status, 2) nature of communication, 3) channel of information transmission, 4) type of communication situations, 5) source of origin information, 6) the degree of reliability of the information, 7) the degree of verification of the message, 8) the extent of information dissemination. According to the results of the lexico-semantic analysis we distinguish three groups of lexemes for the designation of false anonymous content: absolute, relatively reliable and completely reliable rumours.