ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ

Abstract

Метою даної роботи є дослідження особливостей психологічного благополуччя на різних вікових етапах. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження особливості психологічного благополуччя у вікових групах юнацького періоду та період ранньої й середньої дорослості. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (45 осіб, з яких 15 першокурсників та 15 магістрів Херсонського державного університету соціально-психологічного факультету, 15 осіб, віком від 30 до 35 років). В результаті проведеного дослідження встановлено, що особам у віці ранньої дорослості більш властиво мати цілі в житті та мати певні переконання, що забезпечують спрямованість їх життя, ніж особам у юнацькому віці та середньої дорослості. А у віці середньої дорослості більш характерно наявність цілей, ніж у юнацькому віці. Особи у віці середньої дорослості краще вміють організувати власний простір, більш ефективно планувати та керувати повсякденними справами, ніж у юнацькому віці та ранньої дорослості. Також для людей в віці середньої дорослості більш властиво проявляти автономію, ніж для молоді в юнацькому віці. А у віці ранньої та середньої дорослості молодь більш схильна до підтримки позитивних відносин з оточуючими, ніж молодь в юнацькому віці. У віці середньої дорослості молодь більш схильна до відчуття задоволеності життям, ніж молодь в юнацькому віці та ранньої дорослості, а в період ранньої дорослості – більше, ніж в юнацькому. Також встановлено, що рівень задоволеності життя у віці ранньої дорослості залежить від наявності позитивних відносин з оточуючими та наявності цілей у житті. А рівень задоволеності життям осіб у віці середньої дорослості залежить від самоприйняття та наявності позитивних відносин з оточуючими. В юнацькому віці нами не було встановлено достовірних зв’язків між рівнем задоволеності життям та показниками психологічного благополуччя. The purpose of this work is to study the features of psychological well-being at different ages. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study of the peculiarities of psychological well-being in the age groups of adolescence and early and middle adulthood. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of the scientific literature on the problem of research. The second section presents the results of empirical research studied sample ( 45 people, including 15 freshmen and 15 masters of Kherson State University with otsialno psychological th faculty , 15 people aged 30 to 35 years ) . As a result of the research in stanovleno that persons under the age of early adulthood tend to have a purpose in life and have certain beliefs that provide direction their lives than people in middle adolescence and adulthood. And in middle age, the presence of goals is more typical than in adolescence. Middle-aged people are better able to organize their own space, more effectively plan and manage daily affairs than in adolescence and early adulthood. Also, it is more common for middle-aged people to show autonomy than for young people in adolescence. And in early and middle adulthood, young people are more likely to maintain positive relationships with others than young people in adolescence. In middle age, young people are more likely to feel satisfied with life than young people in adolescence and early adulthood, and in early adulthood - more than in adolescence. It is also established that the level of life satisfaction in early adulthood depends on the presence of positive relationships with others and the presence of goals in life. And the level of life satisfaction of middle-aged people depends on self-acceptance and the presence of positive relationships with others. In adolescence, we did not establish reliable relationships between the level of life satisfaction and indicators of psychological well-being.