Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-10)
http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/9365
2024-03-28T17:13:48ZRESEARCH ON THE EFFICACY OF RECIPROCAL IMITATION TRAINING FOR CHILDREN WITH AUTISM SPECTRUM DISORDERS
http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/18479
RESEARCH ON THE EFFICACY OF RECIPROCAL IMITATION TRAINING FOR CHILDREN WITH AUTISM SPECTRUM DISORDERS
Когутяк, Н.; Мицько, В.; Kogutiak, N.; Mytsko, V.
Метою дослідження є впровадження на українській
вибірці тренінгу реципрокної імітації, який є перспективним напрямком навчання дітей із розладами спектру
аутизму (РСА) навичок імітації в соціально-інтерактивному контексті. Зроблено припущення, що змішана
форма тренінгу реципрокної імітації (RIT) для сімей,
що виховують дітей із розладами спектру аутизму,
матиме доказову ефективність щодо зниження батьківського стресу та зростання батьківської компетентності. Методи. Подано програму раннього втручання та дослі-
дження щодо застосування групового тренінгу рецепрокної імітації для батьків, що виховують дітей із
розладами спектру аутизму, а саме для зростання
батьківської компетентності, зменшення батьківського
стресу. У зв’язку з пандемічними обмеженнями тренінг проводився у змішаній (онлайн та офлайн) формах
коучингу. Дослідження проводилося восени 2021 року.
Участь у дослідженні взяли дванадцять сімей, що виховують дітей із клінічним діагнозом “Аутизм F84.0”
за ICD-10-CM, що підтверджено результатами STAT
і ADOS-2. Результати. З’ясовано, що у порівнянні
двох зрізів доекспериментального (M1=111.59) та післяекспериментального (M2=70.16) статистично досто-
вірну відмінність у показниках батьківського стресу
t =-2.24 (p≤.05). Зафіксовано статистично достовірне
підвищення показників батьківської компетентності до
і після експерименту (α=.05 t=-2.87). Констатовано статистично достовірні відмінності зростання показників
загальної соціальної комунікації (α=.05 t=-2.83) та соціального залучення (α=.05 t=-2.04) навичок соціальної
комунікації дітей. Зазначено, що у параметрах експресивної комунікації, рецептивної комунікації та імітації/
гри статистично достовірних відмінностей не з’ясовано.
Дискусія і висновки. Експериментально доказано
і теоретично обґрунтовано позитивні зміни поведінки
дітей із розладами спектру аутизму, зниження показників батьківського стресу та підвищення батьківської
компетентності. Для визначення ефективності застосування тренінгу реципрокної імітації на українській
вибірці доцільним є її активне впровадження й операціоналізація, верифікація онлайн- і офлайн-форматів.
The aim of the research is to implement reciprocal imitation
training on a Ukrainian sample, that is a promising
direction for teaching imitation skills to children
with autism spectrum disorders (ASD) in a social-interactive
context. A hybrid form of Reciprocal Imitation
Training (RIT) for families raising children with autism
spectrum disorders is hypothesized to have demonstrable
efficacy in reducing parenting stress and increasing
parenting competence. Methods. An early intervention program and research on the use of reciprocal imitation
group training for parents raising children with autism
spectrum disorders are presented, aimed at increasing
parental competence and reducing parental stress. Due
to pandemic restrictions, the training was delivered
in a hybrid (online and offline) format. The research
was carried out in the fall of 2021. The study involved
twelve families who had children with a clinical diagnosis
of “Autism F84.0” according to ICD-10-CM, which
was confirmed by STAT and ADOS-2 results. Results.
There was a statistically significant difference in
parental stress indicators =-2.24 (p≤.05) when the two
pre-experimental (M1=111.59) and post-experimental
(M2=70.16) sections were compared. A statistically
significant increase in the indicators of parental competence
was observed before and after the experiment
(α=.05 t=-2.87). There were statistically significant differences
in the growth of general social communication
(α=.05 t=-2.83) and social engagement (α=.05 t=-2.04)
indicators of children’s social communication skills. It
should be noted that no statistically significant differences
in the parameters of expressive communication,
receptive communication, and imitation/game were
discovered. Discussion and conclusions. Positive
behavioral changes in children with autism spectrum
disorders, as well as a decrease in parental stress indicators
and an increase in parental competence, have
been experimentally proven and theoretically supported.
To determine the effectiveness of the application
of reciprocal imitation training on the Ukrainian
sample, it is recommended that it be actively implemented
and operationalized, with online and offline
formats verified.
Когутяк, Н. Дослідження ефективності тренінгу реципрокної імітації для дітей із розладами спектру аутизму / Н. Когутяк, В. Мицько // Інсайт: психологічні виміри суспільства. - 2023. - № 10. - С. 339–359. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-17
2023-01-01T00:00:00ZPSYCHOLOGICAL TRAINING OF NURSES FOR PROVIDING PALLIATIVE AND HOSPICE CARE AS A FACTOR OF THEIR PROFESSIONALIZATION
http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/18478
PSYCHOLOGICAL TRAINING OF NURSES FOR PROVIDING PALLIATIVE AND HOSPICE CARE AS A FACTOR OF THEIR PROFESSIONALIZATION
Марчук, І.; Борисюк, А.; Тимофієва, М.; Марчук, О.; Marchuk, I.; Borysiuk, A.; Tymofiieva, M.; Marchuk, O.
Мета роботи: узагальнити рівень психологічної підготовки сестер медичних до надання паліативної
та хоспісної допомоги як визначального фактору
набуття професійної готовності, починаючи від додипломного періоду навчання у закладах вищої освіти,
сестер медичних загальної практики до аналізу
цієї компоненти серед сестер медичних із досвідом
роботи у відповідній галузі. Методи. Анкетування,
суб’єктивно оцінний метод, методика “Книжкова
полиця”. За допомогою описової статистики, методу
Краскала-Уоллеса для трьох і більше незалежних вибірок, кореляційного аналізу за Спірменом,
а також множинного регресійного аналізу методом
поетапного включення показників були опрацьовані
результати дослідження. Показники рівня готовності сестер медичних паліативної служби та сестер
медичних загального профілю є вищими, аніж у здобувачів вищої медичної освіти – р≤.000001 (критерій
Краскала-Уоллеса). Підсумки проведеного анкетування: 66.0% сестер медичних загального профілю
і 54.0% сестер медичних паліативної служби виявляють високий, а 70.0% здобувачів вищої освіти –
середній з тенденцією до високого загальний рівень
професійної готовності до роботи з інкурабельними
пацієнтами. Встановлено, що, за критерієм рангової
кореляції Спірмена, з віком підвищується рівень професійної готовності сестер медичних до надання палі-
ативної допомоги – rs= .42 при р≤ .004. Для 61.0% здобувачів освіти, 50.0% сестер медичних паліативної
служби та 76% сестер загального профілю переважають дефіцитарні мотиви. При цьому метамотиви праведності та святості, духовного самовдосконалення,
служіння, мудрості, вагомими є лише для 7.0% здобувачів вищої освіти, 16% сестер медичних загального профілю та 25.0% сестер медичних паліативної
служби. У сестер медичних паліативної служби мотив
служіння проявлений сильніше (р≤.020). Множинний
регресійний аналіз вказав на вагомість стажу роботи
(р≤ .003), рівня освіти (р≤.001), зменшення зосередженості на власній безпеці й упевненості як смис-
лоутворюючих мотивах (р≤.030). Дискусія і висновки. Переважна більшість респондентів на всіх
етапах професійної підготовки виявляють бажання
допомагати інкурабельним пацієнтам. З віком важливість цього догляду ще більше усвідомлюється.
Для сестер медичних паліативних відділень більш
вагомим, ніж для інших, є мотив служіння. Стаж
трудової діяльності та рівень освіти є визначаль-
ним фактором серед інших досліджуваних змінних
визначення професійної готовності до роботи у паліативі. На рівні додипломної освіти вкрай необхідним
є включення у навчальні програми блоків тем, які б
посилили прояв особистісних метамотивів.
The purpose of the work is to generalize the level of psychological
preparation of nurses for providing palliative
and hospice care as a determining factor in the acquisition
of professional readiness, starting from the undergraduate
period of study in institutions of higher education;
and also to generalize the level of psychological preparation
of nurses of general practice students of medical
education, nurses of medical departments of general
and palliative profiles for the analysis of this component
among nurses with work experience in the relevant
field. Methods. Questionnaire, subjective assessment
method, “Bookshelf” method. The research results were
analyzed using descriptive statistics, the Kruskal–Wallis
test for three or more independent samples, Spearman’s
correlation, as well as Multiple Linear Regression analysis
using the method of stepwise selection technique.
Results. Indicators of the level of readiness of nurses
of the medical palliative care service and general medical
nurses are higher than those of students of higher medical
education – p≤.000001 (Kruskal–Wallis test). The
results of the survey: 66.0% of general medical nurses
and 54.0% of palliative care nurses show a high level
of professional readiness to work with incurable patients,
and 70.0% of students of higher medical education have
an average with a tendency to a high general level of professional
readiness to work with incurable patients. It
was established that, according to Spearman’s rank correlation
criterion, the level of professional readiness
of nurses to provide palliative care increases with age –
rs= .42 at р≤ .004. Deficient motivations prevail in 61.0%
of students of higher medical education, 50.0% of palliative
care nurses and 76.0% of general medical nurses. At
the same time, the metamotives of righteousness and holiness,
spiritual self-improvement, service and wisdom are
significant only for 7.0% of higher education graduates,
16% of general medical nurses and 25.0% of palliative
care nurses. The motive of serving in palliative care
nurses is more pronounced (р≤.020). Multiple regression
analysis indicated the importance of work experience
(р≤ .003), the level of education (р≤.001), decreased
focus on one’s own safety and confidence as meaningful
motives (р≤.030). Discussion and conclusions. An overwhelming
majority of respondents at all stages of professional
training express a desire to help incurable patients.
With age, the importance of this care is becoming more
and more realized. For the nurses of medical palliative
departments, the motive of service is more important
than for others. Work experience and level of education
are determining factors among other researched variables
for determining professional readiness to work in
the field of palliative care. At the level of undergraduate
education, it is extremely necessary to include topics that
help to reveal special metamotives in the initial program
blocks.
Марчук, І. Психологічна підготовка сестер медичних до надання паліативної та хоспісної допомоги як фактор їхньої професіоналізації / І. Марчук, А. Борисюк, М. Тимофієва, О. Марчук // Інсайт: психологічні виміри суспільства. - 2023. - № 10. - С. 317–337. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-16
2023-01-01T00:00:00ZDETERMINANTS OF DECISION-MAKING BY LAW ENFORCEMENT OFFICERS
http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/18477
DETERMINANTS OF DECISION-MAKING BY LAW ENFORCEMENT OFFICERS
Масян, А.; Романенко, О.; Masian, A.; Romanenko, O.
Стаття присвячена теоретико-емпіричному
вивченню проблеми прийняття рішень у правоохоронній діяльності в сучасних умовах. Метою статті
є представлення та пояснення взаємодії зовнішніх
та внутрішніх чинників прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методи. Теоретичні: аналізування та узагальнення результатів
прикладних досліджень у галузі прийняття рішень;
емпіричні: комплексна авторська методика; методи
обробки даних: методи первинної та статистичної обробки даних, кореляційний аналіз. Результати. На основі аналізу теоретичних і прикладних
досліджень у галузі психології прийняття рішень
визначено напрями проведення комплексного
дослідження в сукупності вивчення різних компонентів структури прийняття рішень, впливу стресу на процес прийняття рішень та типових сценаріїв
прийняття рішень. Проведення емпіричного дослідження дало змогу виокремити значущі чинники
прийняття рішень; здійснено кореляційний аналіз
для встановлення взаємозв’язку між ними. Інтерпретацію взаємозв’язку між змінними представлено на основі порівняльного аналізу з результатами прикладних зарубіжних досліджень. Дискусія
і висновки. Виявлено різноспрямовані тенденції
у прийнятті рішень в діяльності правоохоронців:
готовність до дій поєднується зі схильністю до
відкладання рішень в умовах стресу, що потребує
розроблення спеціально розроблених алгоритмів
прийняття рішень. Індивідуальна здатність до переформатування сценаріїв прийняття рішень безпосередньо пов’язана зі схильністю до збереження або
руйнації усталених установок. Прийняття рішень
одним процесом за рахунок ігнорування інших або
неналежне застосування інших сценаріїв прийняття
рішень за певних обставин може призвести до зниження продуктивності діяльності. Гальмівний вплив
при цьому має страх наслідків, який посилюється
в умовах невизначеності та інституційні обмеження
в системі правоохоронних органів, що обумовлює
необхідність вивчення психологічних аспектів дискреційної поведінки поліцейських, а також застосування спеціальних програм для правоохоронців
на етапі професійної підготовки.
The article is devoted to the theoretical and empirical
study of the problem of decision-making by law
enforcement officers in modern conditions. The purpose
of the article is to present and explain the interaction
of external and internal decision-making factors
in the professional activity of law enforcement officers.
Methods. Theoretical: analysis and generalization
of the results of applied research in the field of decision-
making; empirical: complex author’s methodology;
data processing methods: methods of primary
and statistical data processing, correlation analysis.
The results. On the basis of the analysis
of theoretical and applied research in the field of psychology
of decision-making, the directions for conducting
a comprehensive study of various components of the decision-making structure, the impact of stress on
the decision-making process, and typical decision-making
scenarios have been determined. Conducting
an empirical research made it possible to single out significant
decision-making factors; correlation analysis
was carried out to establish the relationship between
them. The interpretation of the relationship between
the variables is presented on the basis of a comparative
analysis with the results of applied foreign studies.
Discussion and conclusions. Multidirectional trends
in decision-making in the activities of law enforcement
officers were revealed: readiness for action is combined
with a tendency to delay the decision under stress,
that requires the development of specially developed
decision-making algorithms. An individual’s ability to
reformat decision-making scenarios is directly related
to the tendency to preserve or destroy established attitudes.
Making decisions by one process at the expense
of others, or applying other decision-making scenarios
inappropriately under certain circumstances,
can lead to reduced performance. At the same time,
fear of consequences has an inhibitory effect, which
increases in conditions of uncertainty and institutional
limitations in the system of law enforcement agencies,
that necessitates the study of psychological aspects
of the discretionary behavior of police officers, as well
as the use of special programs for law enforcement
officers at the stage of professional training.
Масян, А. Детермінанти прийняття рішень правоохоронцями / А. Масян, О. Романенко // Інсайт: психологічні виміри суспільства. - 2023. - № 10. - С. 295–316. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-15
2023-01-01T00:00:00ZCOMPARISON OF LIFE AND MEANINGFUL PARAMETERS OF ADOLESCENT AND YOUNG ADULT DRUG ADDICTS
http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/18476
COMPARISON OF LIFE AND MEANINGFUL PARAMETERS OF ADOLESCENT AND YOUNG ADULT DRUG ADDICTS
Охріменко, І.; Зарічанський, О.; Зарічанська, Н.; Okhrimenko, I.; Zarichanskyi, O.; Zarichanska, N.
Мета роботи полягає в емпіричному дослідженні
й порівнянні життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку.
Реалізовано спробу визначення та порівняння показників суб’єктивного контролю, функціонального
стану та сенсожиттєвих орієнтацій двох категорій
наркозалежних – юнацького і молодіжного віку. Емпіричну базу дослідження склали дві групи респонден-
тів, які зверталися за допомогою до міської наркологічної клінічної лікарні “Соціотерапія” (Київ, Україна):
наркозалежні юнацького віку 18–23 років (n=52)
та пацієнти молодіжного віку 24–29 років (n=46).
Методи: бібліосемантичний, порівняльний, психолого-діагностичний (валідні опитувальники), метод
системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. Результати. З’ясовано, що наркотизм молоді є динамічним явищем, що виявляє
супутні ознаки поведінки наркозалежних у різних
вікових групах. Юнаки з ознаками адикції демонструють низький рівень суб’єктивного контролю, вони
не вбачають зв’язку між своїми діями та значимими
для себе подіями; у них проявляється монотонія, яка
визначає поведінку щодо пошуку джерел нових відчуттів. Натомість, у наркозалежних молодіжного віку
діагностується більш високий рівень суб’єктивного
контролю, насамперед, у міжособистісних стосунках
та у сфері досягнень; у них спостерігається значно
більша вираженість втоми. Доведено, що наркотична
залежність вносить певні корективи в сенсожиттєві
орієнтації молоді. Зокрема, у наркозалежних молодіжного віку (порівняно з юнаками) встановлена неадекватність при визначенні цілей в житті; прагнення
жити сьогоднішнім чи навіть учорашнім днем. Дискусія і висновки. Узагальнено й обґрунтовано змістові
параметри наркотичної залежності представників
юнацького та молодіжного віку. Пояснено з’ясовані
відмінності в показниках суб’єктивного контролю
респондентів за перебігом та сферами власної життєдіяльності, що ймовірно є спокусою щодо вживання
наркотиків. Окреслено особливості функціонального
стану організму респондентів, а також сенсожиттєві
орієнтації наркозалежної молоді.
The purpose of the article is to empirically investigate
and compare the life and meaningful parameters of drug
addicts of adolescent and young adult age. An attempt
has been made to determine and compare the indicators
of subjective control, functional state, and meaningful
life orientations of two categories of drug addicts
i. e. adolescents and young adults. The empirical basis
of the research was made up of two groups of respondents
who sought help at the City Addiction Clinical Hospital
“Sociotherapy” (Kyiv, Ukraine): adolescent drug
addicts aged 18–23 years (n = 52) and young adult
patients aged 24–29 years (n = 46). Methods: bibliosemantic,
comparative, psychological and diagnostic (valid
questionnaires), method of systematic analysis and generalization,
mathematical and statistical. Results. It has
been found that youth drug addiction is a dynamic phenomenon
that reveals concomitant signs of drug
addicts’ behavior in different age groups. Adolescents
with signs of addiction demonstrate a low level of subjective
control, they do not see a connection between
their actions and significant events for themselves;
they show monotony, which determines the behavior
of searching for sources of new sensations. Instead, drug
addicts of young adult age are diagnosed with a higher
level of subjective control, primarily in interpersonal
relationships and in the field of achievement; they have
a much higher severity of fatigue. It has been proven that
drug addiction makes certain adjustments to the meaningful
life orientations of young people. In particular,
drug addicts of young adult age (compared to adolescents)
have inadequate goals in life; they strive to live for
today or even yesterday. Discussion and conclusions.
The meaningful parameters of drug addiction among
adolescents and young adults have been generalized
and substantiated. The differences found in the indicators
of respondents’ subjective control over the course
and areas of their lives, which is likely to be a temptation
to use drugs, have been explained. The peculiarities
of the functional state of the respondents’ bodies, as
well as the meaningful life orientations of drug-addicted
youth have been outlined.
Охріменко, І. Порівняння життєво-змістових параметрів наркотично залежних осіб юнацького та молодіжного віку / І. Охріменко, О. Зарічанський, Н. Зарічанська // Інсайт: психологічні виміри суспільства. - 2023. - № 10. - С. 275–294. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-14
2023-01-01T00:00:00Z